Оновлено
2017-07-04
11:46

Новини та оголошення

 


2016-03-04 13:34:08
Філософська та релігієзнавча освіта в Україні  

Чому саме філософська освіта?


У сучасних європейських університетах філософія – одна з найпрестижніших спеціальностей, серед випускників якої багато громадських і політичних лідерів, відомих письменників, журналістів.

Останнім часом набуває популярності один із напрямів філософської освіти – релігієзнавство. На рівні держав саме релігійні відмінності здебільшого ставали та стають причинами війн і міжнаціональних конфліктів. На рівні корпорацій необізнаність у релігійних традиціях іноземних партнерів може призвести не лише до зриву важливих контрактів, а й до втрати національних ринків споживачів. З іншого боку, релігія – один із найважливіших важелів впливу на суспільну свідомість, найважливіший елемент державної політики й управління.

Молоде українське суспільство лише починає розуміти значущість таких фахівців, але попит на них невпинно підвищується.

 

 
Чого навчають?

Студенти-філософи отримують всебічну гуманітарну підготовку, до якої загалом входять:

  •     історія філософії – як правило, курс триває майже всі роки навчання;
  •     теоретична філософія: метафізика, онтологія, теорія пізнання, логіка (як традиційна, так і некласична), філософія та методологія науки, герменевтика, феноменологія;
  •     практична філософія: етика, естетика, філософія історії, мистецтва, культури, мови, музики та навіть математики, соціальна філософія, філософія історії, політики, права, економіки;
  •     мовна підготовка: якісна філософська освіта неможлива без глибокого вивчення мов. На релігієзнавчих спеціальностях зазвичай, окрім англійської, французької чи німецької, викладають також латину, давньослов’янську, грецьку чи давньогрецьку. На окремих факультетах факультативно навчать арабської, японської, івриту й інших мов.

На спеціальності «Релігієзнавство» обов’язково викладають цикл релігієзнавчих дисциплін: історію міфології, історію західних і східних релігій, проблеми взаємозв’язку релігії та культури, мистецтва, моралі, політики і права, філософію Сходу, феноменологію релігії, теорію і практику релігійного містицизму, сучасну релігійну ситуацію у світі й Україні, соціологію релігії.

 


Де навчають?

Як повідомляє Вступ.info, нині спеціальність «Філософія» існує у 21 університеті України. У деяких є окремий філософський факультет або навіть інститут, в інших філософія об’єднана з соціально-гуманітарними спеціальностями – культурологією, політологією, історією, психологією, найчастіше – релігієзнавством.

До речі, портал не надає окремої інформації про релігієзнавчі спеціальності (очевидно, об’єднує їх із філософією). Окремий напрям освіти «Релігієзнавство» існує в семи університетах України. Йдеться про:


Варто звернути увагу на УКУ (Львів), де на філософсько-богословському факультеті існує спеціальність «Богослов’я» з потужним блоком філософських дисциплін.
Які перспективи?

Диплом магістра філософії часто викликає питання: ким можна працювати? Якщо ставити питання так, то можна впасти у відчай: на якому підприємстві існує штатна посада філософа? Спробуйте подивитися на це з іншого боку.

Якщо ви обираєте філософію, варто розуміти, що перед вами відкриваються два загальні напрями професійної самореалізації. Перший – академічний, початковим кроком до якого стає аспірантура, а далі – академічна кар’єра в українському чи закордонному виші. Немає нічого неможливого: чому б не подати заявку на здобуття магістерського ступеня чи ступеня PhD в Оксфорді, Кембриджі, Єльському університеті чи Гарварді, не кажучи вже про менш відомі виші.

До речі, в Україні також з’являється чимало можливостей для професійної реалізації в освітній сфері. З поширенням самоосвіти виникають численні проекти неформального навчання на кшталт Культурного проекту чи Нового Акрополю, лектори яких –  представники саме соціальних і гуманітарних наук.

Другий напрямок – практична діяльність. Це:

  •     Журналістська або письменницька діяльність – хто, як не філософ, може стати аналітиком сучасних проблем і подій, чиї погляди, виголошені зі сторінок преси чи телеекранів, формують суспільну думку та національну ідеологію?
  •     Чималим попитом фахівці-філософи користуються сьогодні в європейських і міжнародних організаціях, мета яких – розвиток демократії та громадянського суспільства. Європарламент, ООН, ЮНЕСКО, а також міжнародні благодійні фонди – хороша ніша для молодого філософа.
  •     Якщо ви мрієте про громадську, політичну чи управлінську кар’єру, філософська освіта – саме те, що треба, адже допомагає глибоко розуміти соціальні процеси, їхні причини та наслідки. Наприклад, київський Фонд якісної політики заснували саме професійні філософи – викладачі Києво-Могилянської академії.
  •     У європейських країнах штатна посада консультанта з питань релігій у великих корпораціях і, тим паче, в органах державної влади – це нормальне явище. В Україні теж стають помітні аналогічні тенденції.


Нині поширюються тенденції об’єднання наукового та практичного напрямів діяльності. Усе частіше освітяни й науковці стають організаторами чи учасниками недержавних освітніх, громадських, політичних проектів, не покидаючи академічної діяльності, яка все більше визнається ознакою статусу та престижу.

Практики та стажування

Обираючи університет, обов’язково поцікавтеся, як відбуваються літні практики, особливо якщо ви бажаєте обрати релігієзнавчу спеціальність. Якісна освіта передбачає знайомство з реальними релігійними установами. І чим що з більшою кількістю різних традицій зіштовхнеться студент, то ширшим буде його кругозір і меншим ризик заангажованості й упередженості. Різні факультети проводять також виїзні археологічні й етнографічні стажування, музейні та педагогічні практики.

Якщо ви плануєте академічну кар’єру, найбільше значення має науковий досвід – опубліковані наукові роботи, участь у конференціях, круглих столах, конгресах, перемоги у студентських олімпіадах і творчих конкурсах, додаткова освіта за обраною спеціальністю, участь у молодіжних школах та академічних обмінах.

Додатковим козирем стане творча діяльність, наприклад, досвід роботи в редакції студентської газети, чи активна громадська позиція – членство в органах студентського самоврядування та громадських організаціях, участь у молодіжних таборах, делегаціях та з’їздах. Досвід викладацької діяльності теж не буде  зайвим, але він не обов’язковий. Не треба забувати і про іноземні мови: необхідно довести до ідеалу та підтвердити відповідним сертифікатом знання принаймні однієї.

Отже, поширена думка про те, що повноцінне навчання не може поєднуватися з роботою, є цілком обґрунтованою. Власне, уся навчальна діяльність стає стажуванням, наповнюючи ваше професійне портфоліо.

Якщо ваша мета – практична діяльність, почати необхідно з визначення сфери суспільного життя, у якій працюватимете. Чудово, якщо протягом навчання ви набудете та підтвердите відповідними сертифікатами досвід роботи в команді, реалізацію власних соціальних чи бізнес-проектів, організацію громадських заходів. Усі ці можливості надають численні сучасні програми розвитку молоді: «Майстерня громадської активності», Завтра.UA, проекти Erasmus+, програми Фонду Богдана Гаврилишина й інші.

Обрали свій напрям? Беріть резюме та портфоліо і сміливо стукайте у двері омріяної організації! Пам’ятайте, що фонди європейського рівня більш відкриті для молоді, ніж невеликі локальні компанії. Вам не доведеться винаходити велосипед, адже програми стажувань, наприклад, в ООН чи Європарламенті, та алгоритми вступу до них давно й чітко розроблені.

Якщо ви повною мірою присвятите час громадській активності, можете не сумніватися: ще задовго до закінчення університету матимете достатню кількість корисних знайомств і пропозицій, аби не турбуватися про стажування чи працевлаштування.

Як вступити?

Раніше необхідною умовою вступу на філософський факультет була наявність іншої вищої освіти, служба в армії чи кілька років трудового стажу. Вважалося, що зрозуміти філософію здатні лише дорослі люди, а не вчорашні школярі.

Нині таких жорстких умов уже нема, тож вступають на філософські спеціальності на загальних засадах. Від університету і факультету залежить, що вам необхідно буде скласти: ЗНО з української мови та літератури, історії та іноземної мови чи вступні випробування з цих дисциплін.

Вперед!

Отже, навчання на факультеті філософії чи релігієзнавства – це унікальна змога отримати всебічну гуманітарну освіту, ознайомитися зі скарбницею культурної спадщини людства й оволодіти системним філософським розумінням світу. Тому, хто розуміє цінність таких знань, відкриються, мабуть, найширші перспективи для самореалізації майже в будь-якій сфері соціальної та громадської діяльності. Але саме це багатство вибору означає, що не варто чекати на протоптані доріжки та готові рішення. Ваш професійний шлях у ваших руках. Тому вперед!

Ясна I. Філософська та релігієзнавча освіта в Україні / Іламі Ясна / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studway.com.ua/filosofska-osvita/

  Назад
Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterв3Д@Д®Gvchnu.edu.ua
 © 1999-2016 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.