ќновлено
2019-05-07
15:29

Ќовини та оголошенн€

 

ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ “≈’ЌќЋќ√≤ё ≈Ћ≈ “–ќЌЌќ√ќ Ќј¬„јЌЌя ¬ „≈–Ќ≤¬≈÷№ ќћ” Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќћ” ”Ќ≤¬≈–—»“≈“” ≤ћ≈Ќ≤ ё–≤я ‘≈ƒ№ ќ¬»„ј

—“¬ќ–≈ЌЌя ≈Ћ≈ “–ќЌЌќ√ќ  ”–—” ¬ —»—“≈ћ≤ MOODLE

 


2016-03-04 13:34:08
‘≥лософська та рел≥г≥Їзнавча осв≥та в ”крањн≥  

„ому саме ф≥лософська осв≥та?


” сучасних Ївропейських ун≥верситетах ф≥лософ≥€ – одна з найпрестижн≥ших спец≥альностей, серед випускник≥в €коњ багато громадських ≥ пол≥тичних л≥дер≥в, в≥домих письменник≥в, журнал≥ст≥в.

ќстанн≥м часом набуваЇ попул€рност≥ один ≥з напр€м≥в ф≥лософськоњ осв≥ти – рел≥г≥Їзнавство. Ќа р≥вн≥ держав саме рел≥г≥йн≥ в≥дм≥нност≥ здеб≥льшого ставали та стають причинами в≥йн ≥ м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в. Ќа р≥вн≥ корпорац≥й необ≥знан≥сть у рел≥г≥йних традиц≥€х ≥ноземних партнер≥в може призвести не лише до зриву важливих контракт≥в, а й до втрати нац≥ональних ринк≥в споживач≥в. « ≥ншого боку, рел≥г≥€ – один ≥з найважлив≥ших важел≥в впливу на сусп≥льну св≥дом≥сть, найважлив≥ший елемент державноњ пол≥тики й управл≥нн€.

ћолоде украњнське сусп≥льство лише починаЇ розум≥ти значущ≥сть таких фах≥вц≥в, але попит на них невпинно п≥двищуЇтьс€.

 

 
„ого навчають?

—туденти-ф≥лософи отримують всеб≥чну гуман≥тарну п≥дготовку, до €коњ загалом вход€ть:

  •     ≥стор≥€ ф≥лософ≥њ – €к правило, курс триваЇ майже вс≥ роки навчанн€;
  •     теоретична ф≥лософ≥€: метаф≥зика, онтолог≥€, теор≥€ п≥знанн€, лог≥ка (€к традиц≥йна, так ≥ некласична), ф≥лософ≥€ та методолог≥€ науки, герменевтика, феноменолог≥€;
  •     практична ф≥лософ≥€: етика, естетика, ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ, мистецтва, культури, мови, музики та нав≥ть математики, соц≥альна ф≥лософ≥€, ф≥лософ≥€ ≥стор≥њ, пол≥тики, права, економ≥ки;
  •     мовна п≥дготовка: €к≥сна ф≥лософська осв≥та неможлива без глибокого вивченн€ мов. Ќа рел≥г≥Їзнавчих спец≥альност€х зазвичай, окр≥м англ≥йськоњ, французькоњ чи н≥мецькоњ, викладають також латину, давньослов’€нську, грецьку чи давньогрецьку. Ќа окремих факультетах факультативно навчать арабськоњ, €понськоњ, ≥вриту й ≥нших мов.

Ќа спец≥альност≥ «–ел≥г≥Їзнавство» обов’€зково викладають цикл рел≥г≥Їзнавчих дисципл≥н: ≥стор≥ю м≥фолог≥њ, ≥стор≥ю зах≥дних ≥ сх≥дних рел≥г≥й, проблеми взаЇмозв’€зку рел≥г≥њ та культури, мистецтва, морал≥, пол≥тики ≥ права, ф≥лософ≥ю —ходу, феноменолог≥ю рел≥г≥њ, теор≥ю ≥ практику рел≥г≥йного м≥стицизму, сучасну рел≥г≥йну ситуац≥ю у св≥т≥ й ”крањн≥, соц≥олог≥ю рел≥г≥њ.

 


ƒе навчають?

як пов≥домл€Ї ¬ступ.info, нин≥ спец≥альн≥сть «‘≥лософ≥€» ≥снуЇ у 21 ун≥верситет≥ ”крањни. ” де€ких Ї окремий ф≥лософський факультет або нав≥ть ≥нститут, в ≥нших ф≥лософ≥€ об’Їднана з соц≥ально-гуман≥тарними спец≥альност€ми – культуролог≥Їю, пол≥толог≥Їю, ≥стор≥Їю, психолог≥Їю, найчаст≥ше – рел≥г≥Їзнавством.

ƒо реч≥, портал не надаЇ окремоњ ≥нформац≥њ про рел≥г≥Їзнавч≥ спец≥альност≥ (очевидно, об’ЇднуЇ њх ≥з ф≥лософ≥Їю). ќкремий напр€м осв≥ти «–ел≥г≥Їзнавство» ≥снуЇ в семи ун≥верситетах ”крањни. …детьс€ про:


¬арто звернути увагу на ” ” (Ћьв≥в), де на ф≥лософсько-богословському факультет≥ ≥снуЇ спец≥альн≥сть «Ѕогослов’€» з потужним блоком ф≥лософських дисципл≥н.
як≥ перспективи?

ƒиплом маг≥стра ф≥лософ≥њ часто викликаЇ питанн€: ким можна працювати? якщо ставити питанн€ так, то можна впасти у в≥дчай: на €кому п≥дприЇмств≥ ≥снуЇ штатна посада ф≥лософа? —пробуйте подивитис€ на це з ≥ншого боку.

якщо ви обираЇте ф≥лософ≥ю, варто розум≥ти, що перед вами в≥дкриваютьс€ два загальн≥ напр€ми профес≥йноњ самореал≥зац≥њ. ѕерший – академ≥чний, початковим кроком до €кого стаЇ асп≥рантура, а дал≥ – академ≥чна кар’Їра в украњнському чи закордонному виш≥. ЌемаЇ н≥чого неможливого: чому б не подати за€вку на здобутт€ маг≥стерського ступен€ чи ступен€ PhD в ќксфорд≥,  ембридж≥, ™льському ун≥верситет≥ чи √арвард≥, не кажучи вже про менш в≥дом≥ виш≥.

ƒо реч≥, в ”крањн≥ також з’€вл€Їтьс€ чимало можливостей дл€ профес≥йноњ реал≥зац≥њ в осв≥тн≥й сфер≥. « поширенн€м самоосв≥ти виникають численн≥ проекти неформального навчанн€ на кшталт  ультурного проекту чи Ќового јкрополю, лектори €ких –  представники саме соц≥альних ≥ гуман≥тарних наук.

ƒругий напр€мок – практична д≥€льн≥сть. ÷е:

  •     ∆урнал≥стська або письменницька д≥€льн≥сть – хто, €к не ф≥лософ, може стати анал≥тиком сучасних проблем ≥ под≥й, чињ погл€ди, виголошен≥ з≥ стор≥нок преси чи телеекран≥в, формують сусп≥льну думку та нац≥ональну ≥деолог≥ю?
  •     „ималим попитом фах≥вц≥-ф≥лософи користуютьс€ сьогодн≥ в Ївропейських ≥ м≥жнародних орган≥зац≥€х, мета €ких – розвиток демократ≥њ та громад€нського сусп≥льства. ™вропарламент, ќќЌ, ёЌ≈— ќ, а також м≥жнародн≥ благод≥йн≥ фонди – хороша н≥ша дл€ молодого ф≥лософа.
  •     якщо ви мр≥Їте про громадську, пол≥тичну чи управл≥нську кар’Їру, ф≥лософська осв≥та – саме те, що треба, адже допомагаЇ глибоко розум≥ти соц≥альн≥ процеси, њхн≥ причини та насл≥дки. Ќаприклад, кињвський ‘онд €к≥сноњ пол≥тики заснували саме профес≥йн≥ ф≥лософи – викладач≥  иЇво-ћогил€нськоњ академ≥њ.
  •     ” Ївропейських крањнах штатна посада консультанта з питань рел≥г≥й у великих корпорац≥€х ≥, тим паче, в органах державноњ влади – це нормальне €вище. ¬ ”крањн≥ теж стають пом≥тн≥ аналог≥чн≥ тенденц≥њ.


Ќин≥ поширюютьс€ тенденц≥њ об’Їднанн€ наукового та практичного напр€м≥в д≥€льност≥. ”се част≥ше осв≥т€ни й науковц≥ стають орган≥заторами чи учасниками недержавних осв≥тн≥х, громадських, пол≥тичних проект≥в, не покидаючи академ≥чноњ д≥€льност≥, €ка все б≥льше визнаЇтьс€ ознакою статусу та престижу.

ѕрактики та стажуванн€

ќбираючи ун≥верситет, обов’€зково поц≥кавтес€, €к в≥дбуваютьс€ л≥тн≥ практики, особливо €кщо ви бажаЇте обрати рел≥г≥Їзнавчу спец≥альн≥сть. як≥сна осв≥та передбачаЇ знайомство з реальними рел≥г≥йними установами. ≤ чим що з б≥льшою к≥льк≥стю р≥зних традиц≥й з≥штовхнетьс€ студент, то ширшим буде його кругоз≥р ≥ меншим ризик заангажованост≥ й упередженост≥. –≥зн≥ факультети провод€ть також вињзн≥ археолог≥чн≥ й етнограф≥чн≥ стажуванн€, музейн≥ та педагог≥чн≥ практики.

якщо ви плануЇте академ≥чну кар’Їру, найб≥льше значенн€ маЇ науковий досв≥д – опубл≥кован≥ науков≥ роботи, участь у конференц≥€х, круглих столах, конгресах, перемоги у студентських ол≥мп≥адах ≥ творчих конкурсах, додаткова осв≥та за обраною спец≥альн≥стю, участь у молод≥жних школах та академ≥чних обм≥нах.

ƒодатковим козирем стане творча д≥€льн≥сть, наприклад, досв≥д роботи в редакц≥њ студентськоњ газети, чи активна громадська позиц≥€ – членство в органах студентського самовр€дуванн€ та громадських орган≥зац≥€х, участь у молод≥жних таборах, делегац≥€х та з’њздах. ƒосв≥д викладацькоњ д≥€льност≥ теж не буде  зайвим, але в≥н не обов’€зковий. Ќе треба забувати ≥ про ≥ноземн≥ мови: необх≥дно довести до ≥деалу та п≥дтвердити в≥дпов≥дним сертиф≥катом знанн€ принаймн≥ одн≥Їњ.

ќтже, поширена думка про те, що повноц≥нне навчанн€ не може поЇднуватис€ з роботою, Ї ц≥лком обірунтованою. ¬ласне, ус€ навчальна д≥€льн≥сть стаЇ стажуванн€м, наповнюючи ваше профес≥йне портфол≥о.

якщо ваша мета – практична д≥€льн≥сть, почати необх≥дно з визначенн€ сфери сусп≥льного житт€, у €к≥й працюватимете. „удово, €кщо прот€гом навчанн€ ви набудете та п≥дтвердите в≥дпов≥дними сертиф≥катами досв≥д роботи в команд≥, реал≥зац≥ю власних соц≥альних чи б≥знес-проект≥в, орган≥зац≥ю громадських заход≥в. ”с≥ ц≥ можливост≥ надають численн≥ сучасн≥ програми розвитку молод≥: «ћайстерн€ громадськоњ активност≥», «автра.UA, проекти Erasmus+, програми ‘онду Ѕогдана √аврилишина й ≥нш≥.

ќбрали св≥й напр€м? Ѕер≥ть резюме та портфол≥о ≥ см≥ливо стукайте у двер≥ омр≥€ноњ орган≥зац≥њ! ѕам’€тайте, що фонди Ївропейського р≥вн€ б≥льш в≥дкрит≥ дл€ молод≥, н≥ж невелик≥ локальн≥ компан≥њ. ¬ам не доведетьс€ винаходити велосипед, адже програми стажувань, наприклад, в ќќЌ чи ™вропарламент≥, та алгоритми вступу до них давно й ч≥тко розроблен≥.

якщо ви повною м≥рою присв€тите час громадськ≥й активност≥, можете не сумн≥ватис€: ще задовго до зак≥нченн€ ун≥верситету матимете достатню к≥льк≥сть корисних знайомств ≥ пропозиц≥й, аби не турбуватис€ про стажуванн€ чи працевлаштуванн€.

як вступити?

–ан≥ше необх≥дною умовою вступу на ф≥лософський факультет була на€вн≥сть ≥ншоњ вищоњ осв≥ти, служба в арм≥њ чи к≥лька рок≥в трудового стажу. ¬важалос€, що зрозум≥ти ф≥лософ≥ю здатн≥ лише доросл≥ люди, а не вчорашн≥ школ€р≥.

Ќин≥ таких жорстких умов уже нема, тож вступають на ф≥лософськ≥ спец≥альност≥ на загальних засадах. ¬≥д ун≥верситету ≥ факультету залежить, що вам необх≥дно буде скласти: «Ќќ з украњнськоњ мови та л≥тератури, ≥стор≥њ та ≥ноземноњ мови чи вступн≥ випробуванн€ з цих дисципл≥н.

¬перед!

ќтже, навчанн€ на факультет≥ ф≥лософ≥њ чи рел≥г≥Їзнавства – це ун≥кальна змога отримати всеб≥чну гуман≥тарну осв≥ту, ознайомитис€ з≥ скарбницею культурноњ спадщини людства й оволод≥ти системним ф≥лософським розум≥нн€м св≥ту. “ому, хто розум≥Ї ц≥нн≥сть таких знань, в≥дкриютьс€, мабуть, найширш≥ перспективи дл€ самореал≥зац≥њ майже в будь-€к≥й сфер≥ соц≥альноњ та громадськоњ д≥€льност≥. јле саме це багатство вибору означаЇ, що не варто чекати на протоптан≥ дор≥жки та готов≥ р≥шенн€. ¬аш профес≥йний шл€х у ваших руках. “ому вперед!

ясна I. ‘≥лософська та рел≥г≥Їзнавча осв≥та в ”крањн≥ / ≤лам≥ ясна / [≈лектронний ресурс]. – –ежим доступу: http://studway.com.ua/filosofska-osvita/

  Ќазад
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmasterWЎшgъџ@Ѕ”Шлюchnu.edu.ua
 © 1999-2016 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.