ќновлено
2021-11-01
09:46

Ќовини та оголошенн€

 

 

 


2015-03-18 17:56:43
Ўевченк≥вськ≥ дн≥ 
 

«¬ —¬ќѓ… ’ј“≤ … —¬ќя ѕ–ј¬ƒј, ≤ —»Ћј, ≤ ¬ќЋя»!

     ѕ≥д такою назвою в≥дбувс€ л≥тературно-мистецький веч≥р, приурочений 201-й р≥чниц≥ в≥д ƒн€ народженн€ “араса √ригоровича Ўевченка.
     ѕрикметно, що ≥н≥ц≥аторами його проведенн€ виступили —туденти-Ўевченколюби ф≥лософсько-теолог≥чного, ф≥лолог≥чного та факультету педагог≥ки, психолог≥њ ≥ соц≥альноњ роботи, а п≥дготовку св€ткуванн€ вз€ли себе √алина «агайська, ≤неса ћакар,≤гор Ћуцан та ћикола Ўкр≥бл€к (сценар≥й ≥ постановка).
     ≤ хоча гост€м та учасникам св€та довелос€ п≥втори години тиснутис€ в 22 аудитор≥њ, що погано пристосована до проведенн€ под≥бного роду заход≥в, ба нав≥ть, читанн€ лекц≥й (там всього одна розетка, «совкового» зразка та й та не працюЇ, а сонце б’Ї через в≥кна так, що сл≥пнуть оч≥, а ще прип≥каЇ так, що п≥т з людини ст≥каЇ, €к в≥ск ≥з запаленоњ в ƒень св. ѕетра й ѕавла св≥чки), то була справжн€ Ўевченк≥ана з ф≥лософсько-л≥тературними роздумами про життЇвий ≥ творчий шл€хЎевченка, про його в≥чно жив≥ ≥ нов≥ запов≥ти тањх м≥сце у вихованн≥ духовно-патр≥отичних порив≥в сучасних украњнц≥в. “о була Ўевченк≥ана з молитвами, думами, в≥ршами та п≥сн€ми…
     ћитц≥-аматори продемонстрували високий артистичний р≥вень та духовну Їдн≥сть з творчим ген≥Їм ¬еликого  обзар€. ѕередаючи загальн≥ враженн€ в≥д побаченого та почутого, “амара Ўестакова сказала: «ѕобивши з €ким душевним трепетом, чутт€м ≥ в≥дчутт€м молод≥ люди читають Ўевченка, декламують його в≥рш≥ та сп≥вають його г≥мни ≥ з €кою в≥дпов≥дальн≥стю ≥ любов’ю вони все це робл€ть, € вкотре пересв≥дчилас€ в тому, що наша дума, наша п≥сн€ таки не вмре, не загине ≥ батько нашоњ нац≥њ – наш славний “арас – таки пануватиме поки живуть люди ≥ поки сонце з неба с€Ї його незабудуть»!
     јпофеозу св€ту, поза будь-€ким сумн≥вом, додали своњм в≥ртуозним виконанн€м п≥сень на в≥рш≥ “. Ўевченка та про Ўевченка вокальний ансамбль  богословського в≥дд≥ленн€ «ћенестрель» (художн≥й кер≥вник ≤гор Ћуцан) тавокальний квартет«Ѕельканто» (худ. кер. јндр≥й Ѕигар).
     ќсоблив≥стю цьогор≥чних св€ткувань стало те, що ген≥й Ўевченко вд€чн≥ нащадки вперше вшановували р≥зними мовами:спочатку наймил≥шою ≥ найр≥дн≥шою поетов≥– украњнською, а дал≥ – англ≥йською (), французькою (), румунською () ≥, нав≥ть, латиною ().Ќ≥хто на це не спод≥вавс€, але це стало своЇр≥дною в≥дпов≥ддю рос≥йським окупантам  риму, €к≥ заборонили украњнц€м ≥ татарському народов≥ публ≥чно вшановувати “. Ўевченка на анексован≥й територ≥њ.

     «Ўевченкова поез≥€ давно стала найважлив≥шою та нетл≥нною компонентою духовного Їства украњнського народу. Ўевченко – це не лише те, що вивчають, а й те чим живуть, з чого черпають сили ≥ над≥њ. ќтже, Ўевченков≥ словота чинсьогодн≥, €к н≥коли, повинн≥ надихати нас на р≥шучу боротьбу за волю, утвердженн€ миру та любов≥ м≥ж народами» – наголошували ведуч≥ св€та (≤ринка Ћазоревич та ¬ан€  уцак).

 

     «ƒорог≥ однодумц≥, Ўевченколюби, а значить ≥ ”крањнолюби, – на завершенн€ урочистостей звернувс€ до присутн≥х ћ. Ўкр≥бл€к, – дехто й дос≥ не розум≥Ї нав≥що так багато уваги прид≥л€ти Ўевченку, мовл€в, Ї омр≥€на Ўевченком незалежна ”крањна, Ї украњнська нац≥€; треба дивитис€ в майбутнЇ, а не в≥чно корпатис€ в минулому… јле ж ми збираЇмос€ щороку не дл€ того, щоб ≥деал≥зувати, обожнювати чи канон≥зувати Ўевченка, а дл€ того, щобвтамувати духовну спрагу, напившись ц≥лющоњ води, що б’Їключем ≥з його невисихаючого джерела в≥рш≥в ≥ прози ¬еликого  обзар€ – пров≥сника вол≥ ≥ великого титана в царств≥ духу, в царств≥ людськоњ культури. ћи збираЇмос€ дл€ того, щоб набратис€ сили, аби могти г≥дно сповн€ти його запов≥ти: «—вою ”крањну люб≥ть, люб≥ть њњ воврем€ люте, в остатнут€жкуюминуту за нењ √оспода мол≥ть»! јбо ж: «ћол≥тесь Ѕогов≥ одному,мол≥тесь правд≥…, а б≥льше на земл≥ н≥кому не поклон≥тесь»!ј х≥ба потр≥бно  комусь доводити, що Ўевченко в наш час актуальний б≥льше, н≥ж будь-€ку ≥ншу епоху украњнського державотворенн€. Ќевже ми не бачимо, що сьогодн≥шн€ ”крањна, €к пророкував поет, доборолась до самого краю, ≥ коли, г≥рше л€ха своњ д≥ти њњ розпинають.

     ѕереконаний, вам не потр≥бн≥ моњ заклики, бо ви знаЇте ≥ ц≥нуЇте  обзар€ не г≥рше, за мене. јле мушу це говорити, бо хочу, щоб ≥ ваш≥ друз≥, ваш≥ близьк≥ та знайом≥ стали такими, €к ви ≥ так, €к ви подружилис€ з Ўевченком ≥ полюбили його творч≥сть. ј тому, дозвольте мен≥ процитувати вамф≥лософа та ≥дейного натхненника украњнського нац≥онал≥зму ƒмитра ƒонцова, €кий застер≥гав: «ѕро Ўевченка треба нин≥ не на св€тах говорити, а кричати на вулиц€х ≥ перехрест€х. ўоб €к дзв≥н тривоги калатало його слово! Ќ≥коли ж бо не був в≥н такий актуальний, €к в наш час. Ќ≥коли ж бо не було м≥ж нами ст≥льки поглухлих, ст≥льки сл≥пих…».
     Ќаостанок, ведуч≥, в≥д ≥мен≥ вс≥Їњ св€точноњ аудитор≥њ,виголосили перед “арасовим образом своЇ щире з≥знанн€ та об≥ц€нку, передавши його ж словами до ≤.  отл€ревського:

«Ѕудеш, батьку, панувати,
ѕоки живуть люди;
ѕоки сонце з неба с€Ї,
“ебе не забудуть»!

  Ќазад
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmaster“Q#Ў@W…€јШchnu.edu.ua
 © 1999-2016 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.