Цьогорічний набір на наш факультет значно кращий, аніж за попередні два роки (маємо на 6 студентів більше в порівнянні з минулим роком). З одного боку, це засвідчує зростання інтересу до гуманітарної науки, а з іншого – вкотре підтверджує визнання молодими людьми її морально-ціннісного потенціалу і соціальної значущості, що особливо стає відчутним на тлі антропогенної катастрофи, в якій опинилося сучасне людство і українське суспільство, зокрема. Але, насправді, нас більше тішить не кількість студентів, які виявили бажання навчатися на філософсько-теологічному факультеті, а їх чітко сформована громадянська позиція та високий рівень національної свідомості. А головне, що наші першокурсники – це невичерпна книга талантів, серед яких співаки, музиканти, митці і народні умільці, фотографи та художники-аматори, театрали та коміки… Отже, ми глибоко переконані в тому, що цьогорічні вступники не тільки поповнять здобутки попередніх поколінь, а й прославлять славне і величне ім’я філософсько-теологічного факультету, який є законним спадкоємцем філософського та теологічного факультетів, організованих водночас зі створенням Університету в Чернівцях. Подія, яку наші першокурсники запам’ятають назавжди – посвята у студенти. І не лише тому, що її програма була змістовна і цікава, а передусім тому, що там панувала атмосфера свята, єднання, дружби. Всі учасники посвяти від «малого» до «старого», залишаючись різними, самими собою, ставали одним цілим – своєрідним символом і праобразом єдності «малої» і «великої» України, де «малою» Україною виступає кожен окремо взятий українець, а «великою» – увесь український народ, для якого Україна – це прадідів слава, велика родина, єдина держава. Тому й не дивно, що посвята супроводжувалася національно-патріотичним флеш-мобом, державною символікою співами патріотичних пісень, виголошеннями патріотичних гасел та виконанням державного гімну України. Між тим, тематика посвяти кожного разу – своя, проте за багато років факультет сформував власні звичаї і традиції, які покликані давати добру поживу і для духу і для тіла. Цьогорічну посвяту вирішили поєднати з екскурсією по історико-культурному заповіднику «Хотинська фортеця». Організаторами посвяти виступили наші третьокурсники, профбюро студентів, студентський парламент і студрада факультету.

Після екскурсії на першокурсників чекали сніданок, різноманітні конкурси, веселі забави та сюрпризи. Все це неабияк здружило студентський колектив, вселило віру у власні сили та додало впевненості у відчутті ліктя і плеча друга. Ось, як висловив своє враження про посвяту один із першокурсників – Роман Мизюк: «Посвята навчає нас довіряти один одному, глибше розуміти один одного, а також бачити у викладачах не лише дотепних науковців чи педагогів, а наставників і друзів, які не менше переймаються нашими проблемами, аніж ми самі». Зі свого боку, як заступник декана з навчально-виховної роботи, не можу не відзначити наскільки приємно усвідомлювати, що наші студенти-старшокурсники виявляють таку щиру та непідробну повагу і доброзичливе ставлення до своїх молодших колег. Свідченням цьому є не лише вдало продуманий і добре організований перший етап посвяти, що відбувався упродовж дня в Хотині, а й її завершальний етап – така собі символічна інавгурація першокурсників, що проходила уже в гуртожитку за святковим столом у кімнаті відпочинку. Направду, наші першокурсники гідно розпочали своє студентське життя, а старшокурсники допомогли їм зробити їхній старт легким і успішним. Щиро вірю, що вони так само достойно і з честю нестимуть це високе звання студента філософсько-теологічного факультету і свідчитимуть перед лицем інших про своє особливе покликання, а можливо й місію.