Студенти філософсько-теологічного факультету приєдналися до всеукраїнського вшанування великого поета - Тараса григоровича Шевченка. Ще ніколи постать Тараса Шевченка та його творчість не були такими актуальними для сучасних українців як зараз. І на це є дві причини – 200-річчя Кобзаря і, у першу чергу, Євромайдан. Шевченка не лише цитують, а й малюють. Тарас з плакатів на Майдані суровим поглядом дивиться на своїх побратимів – синів та доньок України. Вірші Великого Генія щодень лунають зі сцени Майдану. Шевченко – з нами.
     Безстрашна революційність, запорізька жадоба волі, залізна впертість, зосереджений гнів і велика любов, славне минуле в боротьбі з гнобителями, гумор, незрівняна музика української мови, запах квітучих вишневих садків, пірамідальні тополі над білими хатами – все це в поезії Шевченка. Любити Шевченка – любити Україну. Любити Україну – любити Шевченка.
     Пророчі його слова про долю України, яку він любив понад усе наразі не лише актуальні, а життєствердні… «Борітесе, поборете! Вам Бог помагає!» Шевченко в устах молодого вірменина з Майдану звучав так натхненно… А молодий вірменин пав першим… А далі ще сотня… Зараз її називають Небесною. Сотня світлих ангелів звитяги, що любили Україну так, як і заповідав Тарас «во время люте».
Після вшанування хвилиною мовчання ,,Небесної сотні”, у виконанні вокального ансамблю ,,Менестреля” прозвучала пісня ,,Гей, пливе кача”.

     Впродовж заходу багато віршів та поезій Кобзаря пролунало із уст викладачів та студентів факультету, а також у виконанні хору Богословського відділення прозвучали ,,Думи мої, думи мої”, і ,,Реве та стогне Дніпр широкий”. Святковий захід завершився виконанням постового наспіву ,,Покаяння двері”.