ќновлено
2020-01-16
09:55

ЌјЎ ‘ј ”Ћ№“≈“
     ‘≥лософський ≥ “еолог≥чний факультети функц≥онували у „ерн≥вецькому ун≥верситет≥ з часу його заснуванн€ 4 жовтн€ 1875 року. «а час≥в рад€нськоњ влади вони були закрит≥. ƒ≥€льн≥сть ф≥лософського ≥ теолог≥чного факультет≥в було в≥дновлено 1993 року в склад≥ Їдиного ф≥лософсько-теолог≥чного факультету, спершу з богословським в≥дд≥ленн€м, трохи згодом ≥ ф≥лософським.
      —ьогодн≥ на факультет≥ функц≥онуЇ три кафедри – ф≥лософ≥њ (зав≥дувач – проф. ћ.ћарчук), культуролог≥њ, рел≥г≥Їзнавства та теолог≥њ (зав≥дувач – доц. ћ.Ўкр≥бл€к), та соц≥олог≥њ (зав≥дувач – проф. ¬.ƒокаш). Ќа час≥ в≥дкритт€ кафедри культуролог≥њ.
‘≥лософсько-теолг≥чним факультетом зд≥йснюЇтьс€ п≥дготовка фах≥вц≥в за п’€тьма напр€мками ("ф≥лософ≥€", "рел≥г≥Їзнавство", "теолог≥€", "соц≥олог≥€", "культуролог≥€").  ” структур≥ факультету д≥ють також маг≥стратури, асп≥рантури та вчена рада по захисту кандидатських та докторських дисертац≥й з≥ спец≥альностей “‘≥лософ≥€ науки” ≥ "–ел≥г≥Їзнавство" (ф≥лософськ≥ науки).
     ўе одним структурним п≥дрозд≥лом факультету Ї богословське в≥дд≥ленн€, д≥€льн≥сть €кого регламентуЇтьс€ ”годою про сп≥льну осв≥тню д≥€льн≥сть м≥ж  ињвською ƒуховною јкадем≥Їю та „ерн≥вецьким нац≥ональним ун≥верситетом ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича, укладеною 18 кв≥тн€ 2003 року.
     ѕ≥дготовка богослов≥в зд≥йснюЇтьс€ за замовленн€м ÷еркви. ƒл€ практичних зан€ть студент≥в богословського в≥дд≥ленн€ використовуЇтьс€ “рьохсв€тительська церква, що знаходитьс€ поруч з навчальними корпусами „Ќ” ≥ ф≥лософсько-теолог≥чного факультету зокрема.
     —ьогодн≥ на факультет≥ навчаЇтьс€ 452 студенти, з них 80 – на заочному в≥дд≥л≥, 2 - на екстернатн≥й форм≥ навчанн€.
     Ќавчальний процес забезпечують висококвал≥ф≥кован≥ фах≥вц≥ трьох кафедр:  7 доктор≥в наук, з них 7 професор≥в; 31   доценти ≥ кандидати наук, 16 асистент≥в; 2 доктор ≥ 5 кандидат≥в богословських наук (2 з €ких доценти, 5 св€щеники, 2 ди€кони), 4 докторанти, 19 асп≥рант≥в, 9 здобувач≥в. ‘≥лософсько-теолог≥чний т≥сно сп≥впрацюЇ з багатьма науково-осв≥тн≥ми центрами та установами €к в ”крањн≥, так ≥ за кордоном. «авд€ки т≥сн≥й науков≥й сп≥впрац≥ з ними факультет став базовим з проведенн€ м≥жнародних науково-практичних конференц≥й, конгрес≥в, круглих стол≥в, науково-практичних сем≥нар≥в тощо.
      Ќавчально-методична база в≥дпов≥даЇ сучасним стандартам ≥ пост≥йно оновлюЇтьс€ та вдосконалюЇтьс€. ” розпор€дженн≥ колективу викладач≥в та студент≥в факультету 12 аудитор≥й, новий комп'ютерний клас (11 комп'ютер≥в), методичний каб≥нет ≥ б≥бл≥отека.
     —туденти мають св≥й друкований орган – газету “—оф≥€” , рад≥овузол та рад≥огазету. ƒемонструють вони св≥й творчий потенц≥ал, беручи участь багатьох конкурсах та культурно-розважальних проектах. ÷е спри€Ї њхн≥й самореал≥зац≥њ й утвердженн≥ €к особистост≥.  р≥м того, Ї ус≥ умови дл€ зан€тт€ спортом та орган≥зац≥њ дозв≥лл€.
      ѕроживають студенти в гуртожитку, €кий за результатами ун≥верситетських конкурс≥в упродовж багатьох рок≥в визнаЇтьс€ кращим. ƒо њхн≥х послуг – добре обладнана сучасними мебл€ми, ауд≥о-, в≥део- та телеапаратурою к≥мната в≥дпочинку, к≥мната дл€ навчанн€ та побутова к≥мната, а дл€ теолог≥в функц≥онуЇ ще й молитовна к≥мната-капличка.
      ќтже, ф≥лософсько-теолог≥чний факультет належить до тих науково-осв≥тн≥х ≥ навчальних п≥дрозд≥л≥в ун≥верситету, про €к≥ говор€ть: "÷е факультет, що пост≥йно розвиваЇтьс€, в≥дкриваЇ нов≥ спец≥альност≥, зб≥льшуЇ наб≥р аб≥тур≥Їнт≥в" (з ƒопов≥д≥ ректора ун≥веситету з нагоди черговоњ р≥чниц≥ з дн€ в≥дродженн€, 2010 р.).

≤стор≥€ ф≥лософсько-теолог≥чного факультету
     ”сп≥шно продовжуючи добр≥ традиц≥њ двох найдавн≥ших факультет≥в „ерн≥вецького ун≥верситету – ф≥лософського та греко-православного теолог≥чного, розвиваЇтьс€ й утверджуЇтьс€ ф≥лософсько-теолог≥чний факультет, завд€ки €кому ун≥верситет став храмом духовност≥, науки ≥ культури.
     ¬≥н Ї ≥сторичним спадкоЇмцем названих факультет≥в, €к≥ разом ≥з юридичним факультетом зг≥дно з ¬исокою ухвалою австр≥йського ≥мператора ‘ранца …озефа ≤ в≥д 4 жовтн€ 1875 р., становили основу щойно заснованого ун≥верситету.
     ¬≥дкритт€ греко-православного теолог≥чного факультету пов’€зане з ≥м’€м в≥домого церковного д≥€ча – Їпископа та першого митрополита Ѕуковини ™вгена √акмана (1793–1873). ўе в 1851 р. в≥н розпочинаЇ переговори з ур€дом јвстр≥њ про створенн€ в≥дпов≥дного факультету на баз≥ “греко-сх≥дного” Ѕогословського ≥нституту, €кий входив в ≥нфраструктуру його Їпископ≥њ. ѕозитивному розв’€занню цього питанн€ спри€ла готовн≥сть ¬ладики розм≥стити теолог≥чний факультет у своњй резиденц≥њ. ўе одн≥Їю важливою обставиною було те, що ун≥верситет мав утримуватис€ коштом ѕравославного рел≥г≥йного фонду Ѕуковини. ‘онд також п≥дтримував розвиток осв≥ти, виплачуючи стипенд≥ю та допомогу кращим студентам.
     “еолог≥чний факультет розташувавс€ в резиденц≥њ буковинського митрополита ≥, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших, був повн≥стю забезпечений навчально-виробничими прим≥щенн€ми, мав також краще в≥д ≥нших методичне обслуговуванн€. —вою роботу в≥н розпочав 30 серпн€ 1875 р. у склад≥ 7 кафедр, а саме: вивченн€ Ѕ≥бл≥њ ≥ тлумаченн€ —тарого та Ќового «апов≥т≥в; догматики; теолог≥чноњ морал≥; ≥стор≥њ церкви; церковного права; практичноњ теолог≥њ та сх≥дних мов.
     ¬ивчалис€ й ≥нш≥ предмети – на засадах обов’€зковост≥ чи факультативност≥. ƒо перших належали: енциклопед≥€ та методолог≥€ богословського навчанн€, Їврейська мова, церковна статистика, церковний д≥ловий стиль. ƒругу групу складали – граматика новозапов≥тних мовних ≥д≥ом, б≥бл≥йна ≥стор≥€, археолог≥€, ≥стор≥€ нового б≥бл≥йного канону, патролог≥€, ≥стор≥€ догматики й апологетики, церковнослов’€нська мова, символ≥ка сх≥дноњ церкви та њњ тлумаченн€.
ѕитанн€ кадрового забезпеченн€ на факультет≥ розв’€зувалис€ богословською колег≥Їю, €ка д≥€ла при Ѕуковинськ≥й Їпископ≥њ з обов’€зковим погодженн€м ≥з м≥н≥стерством в≥роспов≥дань ≥ осв≥ти.
     ѕрофесорсько-викладацький склад факультету поповнювавс€ професорами скасованого “греко-сх≥дного” Ѕогословського ≥нституту. ‘акультет намагавс€ й самотужки готувати на професорськ≥ посади людей ≥з числа його випускник≥в. «а чверть стол≥тт€ ним було п≥дготовлено 7 кандидат≥в на посаду викладач≥в православного факультету, зокрема ќ. ¬оюцького, ¬. √ањну, ¬. √еорг≥у,  .—. јвескула, —. —аг≥на, “. “арнавського. —еред професор≥в ≥ доцент≥в теолог≥чного факультету було лише два украњнц≥ – ™. озак ≥ ƒ.™рем≥йчук, решта були румунами.
     ѕершим деканом факультету став професор ¬. ћитрофанович, €кий у 1877–1878 н.р. був ректором ун≥верситету. ѕрофесори-богослови ќ. ѕопович та ќ. ¬оюцький об≥ймали цю посаду дв≥ч≥: перший – у 1880–1881 ≥ 1895–1896 н.рр., другий – у 1892–1893 ≥ 1901–1902 н.рр. ” р≥зн≥ часи ректорами також були ¬. –епта,  . ѕопович, “. “арнавський, ™.  озак, —. —аг≥н. ќстанн≥м ректором н≥мецького ун≥верситету в 1918-1919 н.р. також був професор факультету ¬. “арнавський.
      ¬икладовою мовою зг≥дно з регламентом теолог≥чного факультету була н≥мецька. «а напол€ганн€ми професорськоњ колег≥њ церковнослов’€нська мова та л≥тература були обов’€зковими дл€ вивченн€.
     Ѕогословський курс тривав чотири роки.  р≥м фахових дисципл≥н студенти-богослови мали засвоњти ≥ скласти ≥спити з австр≥йськоњ ≥стор≥њ та курсу ≥стор≥њ њњ ≥нститут≥в римського права. ¬≥дв≥дуванн€ лекц≥йних та сем≥нарських зан€ть дл€ них було обов’€зковим, тод≥ коли на ≥нших факультетах не було примусу. ѕозитивним було те, що вони повн≥стю утримувалис€ за рахунок церковних кошт≥в ≥ забезпечувалис€ житлом.
      ≥льк≥сть студент≥в-теолог≥в у р≥зн≥ часи була р≥зною. Ќа час в≥дкритт€ ун≥верситету на факультет≥ студ≥ювали теолог≥ю 39 чолов≥к. ≤ вже через дес€ть рок≥в њхн€ к≥льк≥сть зросла до 77. ѕроте тенденц≥€ до зростанн€ не була ст≥йкою. “ак чисельн≥сть студент≥в то р≥зко зменшувалас€, коли, наприклад, у 1900 р. њх було лише 36, то швидко зростала – €к у 1911-1912 н.р. коли њх нал≥чувалос€ 204.
     ќсновну масу студент≥в становили румуни. «окрема, в 1900 р. серед 36 ос≥б був лиш один украњнець, а румун≥в – 29. ÷е передус≥м пов’€зано з тим, що украњнськ≥ юнаки хоч ≥ навчалис€ безкоштовно осв≥ту мали менше шанс≥в на працевлаштуванн€, н≥ж ≥нш≥. „асто з метою виг≥дного працевлаштуванн€ њм доводилос€ зм≥нювати свою нац≥ональну приналежн≥сть.
        ” 1884 р. студенти – богослови утворили власне товариство "Academia orthodoха" ("ѕравославна академ≥€”).
     ѕри створенн≥ факультету професор л≥кв≥дованоњ теолог≥чноњ сем≥нар≥њ ≤. ќнчул був запрошений викладати на кафедру вивченн€ Ѕ≥бл≥њ ≥ тлумаченн€ —тарого «апов≥ту. ¬≥н читав курс б≥бл≥йноњ археолог≥њ та Їврейськоњ граматики, а також роз'€снював окрем≥ розд≥ли у старих письменах —тарого «апов≥ту.
      афедру сх≥дних мов також очолював проф. ≤. ќнчул. ¬≥н в≥в граматику та переклад з арабськоњ, сир≥йськоњ, халдейськоњ мов. ѕ≥сл€ його смерт≥ у 1897 р. сх≥дн≥ мови не читалис€. « 1900 р. ц€ кафедра реорган≥зована в кафедру догматики, а згодом об'Їднана з кафедрою вивченн€ Ѕ≥бл≥њ ≥ тлумаченн€ —тарого «апов≥ту.
      афедру вивченн€ Ѕ≥бл≥њ ≥ тлумаченн€ Ќового «апов≥ту, керував ¬. –епта, колишн≥й проф. теолог≥чноњ сем≥нар≥њ. ¬≥н читав вступ до книг —в€того письма Ќового «ав≥ту за ориг≥нальними текстами, а також в≥в спецкурси з ≥стор≥њ новозав≥тних канон≥в, з граматики новозав≥тних мов. ” 1896 р. ≥мператорським указом проф. ¬. –епта призначений арх≥мандритом, а в 1898 р. – Їпископом –ад≥вецьким. ѕроте в≥н не залишив викладанн€. …ому було присвоЇно званн€ почесного професора факультету. «годом ¬. –епта став митрополитом православноњ церкви Ѕуковини.
     «айн€в же зв≥льнену посаду проф. ™. ѕопович, €кий ще з 1875 р. був професором ≥стор≥њ церкви ≥ церковноњ статистики. ¬≥н – автор багатьох праць з ≥стор≥њ церкви, теолог≥чноњ л≥тератури, церковного права, церковноњ географ≥њ, хронолог≥њ, символ≥ки.
     ѕатролог≥€ не мала окремоњ кафедри. ќрдинарний проф. ≥стор≥њ церкви та церковного права ™. ѕопович за сум≥сництвом читав курс ≥ в≥в сем≥нар з патролог≥њ та патолог≥чноњ л≥тератури.
     ƒогматику й апологетику спочатку читав проф. ќ. оморашан. ѕ≥сл€ його смерт≥ тексти лекц≥й видав у двох томах ќ.¬оюцький. Ќа вакантне м≥сце був запрошений проф. ™. ѕопович, €кий за основу своњх лекц≥й вз€в опубл≥кован≥ матер≥али ќ. оморашана. ÷ю ваканс≥ю заповнив лише в 1896 р. д-р —. √а≥на, €кий читав догматику й апологетику за власними конспектами. јпологетику в≥н читав своЇр≥дно: природознавч≥й частин≥ прид≥л€в особливу увагу, оц≥нюючи њњ з позиц≥й христи€нськоњ ф≥лософ≥њ.
     ” 1900 р. створена кафедра догматики, на €ку запрошено професором кафедрального пропов≥дника д-ра —. —аг≥на, —. √ањна читав лише фундаментальне богослов’€ та христи€нську ф≥лософ≥ю.
     Ќа кафедр≥ морального богослов’€ спочатку лекц≥њ читав учитель теолог≥њ „ерн≥вецькоњ вищоњ г≥мназ≥њ ћирон  ал≥нечук, а через 9 рок≥в – проф. ќ. ¬оюцький.
     ѕрофесором кафедри греко-православного церковного права було призначено викладача, а згодом ≥ проф. кафедри ≥стор≥њ церкви ≥ церковного права  . ѕоповича, €кий в≥дзначивс€ досл≥дженн€м особливостей буковинського греко-православного церковного права.
      афедрою практичного богослов’€ керував аж до своЇњ смерт≥ у 1888 р. проф. ¬.ћитрофанович, фах≥вець у галуз≥ гом≥летики. « 1888 по 1891 р. посаду проф. практичного богослов’€ зам≥щав  . ѕопович, €кий спец≥ал≥зувавс€ з ц≥Їњ дисципл≥ни у ¬≥денському ун≥верситет≥. « 1892 р. викладачем, а згодом ≥ професором став “. “арнавський, €кий в≥в зан€тт€ румунською мовою. ” своњх лекц≥€х з л≥тург≥њ в≥н порушував проблеми ≥стор≥њ культового мистецтва (≥конограф≥€ в ортодоксальн≥й сх≥дн≥й церкв≥, ≥стор≥€ сх≥дноњ культовоњ арх≥тектури). ¬одночас украњнською мовою практичне богослов’€ викладав учитель г≥мназ≥њ ƒ. ™рем≥йчук.  атехитику €к складову частину практичного богослов’€ читав румунською та украњнською мовами арх≥мандрит ё.—тефанелл≥.
      афедрою церковнослов'€нськоњ мови та л≥тератури, заснованою 1899 р., керував проф. ™.  озак, випускник теолог≥чного факультету „ерн≥вецького ун≥верситету. ÷ей учений спец≥ал≥зувавс€ спочатку у проф. ќ.  алужн€цького у „ерн≥вц€х, а пот≥м у проф. ¬. ягича у ¬≥дн≥. ¬≥н читав курс церковнослов'€нськоњ граматики та л≥тератури, акцентуючи увагу на житт≥ й д≥€нн€х  ирила ≥ ћефод≥€.
     “еолог≥чний факультет мав право присуджувати докторськ≥ ступен≥. ƒл€ цього випускники, повинн≥ були складати сувор≥ ≥спити ≥з читанн€ Ѕ≥бл≥њ й тлумаченн€ —тарого та Ќового «апов≥т≥в, ≥стор≥њ церкви, догматики, морального богослов’€, церковного права. ≤спити тривали до 2-х годин в присутност≥ не менше 4 професор≥в. ѕершим усп≥шно склав њх ≥ став професором ќ. ¬оюцький. «а ним це званн€ отримали молод≥ теологи з Ѕуковини, ”горщини, —емиградд€, –умун≥њ. ”сього за перш≥ 25 рок≥в ≥снуванн€ теолог≥чного факультету званн€ доктор≥в богослов’€ одержало 37 ос≥б.
     “еолог≥чний сем≥нар €к складова частина навчального процесу почав працювати на факультет≥ з 1877–1878 н.р. Ќа зан€тт€х студенти виступали з допов≥д€ми, обговорювали њх. ѕрактикувалось заохоченн€ студент≥в до науковоњ роботи.  ращ≥ реферати в≥дзначалис€ буковинським √реко-православним рел≥г≥йним фондом прем≥€ми в розм≥р≥ 100 крон.
     —ем≥нар мав свою б≥бл≥отеку з 8 в≥дд≥л≥в. ƒл€ њњ заснуванн€ –ел≥г≥йний фонд вид≥лив 600 фл. з≥ щор≥чною дотац≥Їю в 300 фл. «а перш≥ 25 рок≥в свого ≥снуванн€ б≥бл≥отека сем≥нару з≥брала понад 2,3 тис. книг ≥ брошур.
     Ѕ≥бл≥отека теолог≥чного факультету бере св≥й початок в≥д сем≥нарськоњ книгозб≥рн≥, заснованоњ ще 1827 р. Ќапередодн≥ в≥дкритт€ факультету тут нал≥чувалос€ близько 2 тис. том≥в. ѕ≥сл€ тривалого листуванн€ ур€д вид≥л€в на поповненн€ факультетськоњ книгозб≥рн≥ 1000 фл. щор≥чно. « 1885 р. штатним б≥бл≥отекарем став проф. ≈. ¬оючек, €кий за ухвалою професорськоњ колег≥њ з 1894 р. подавав повний р≥чний зв≥т про роботу б≥бл≥отеки. Ѕ≥бл≥отеку в≥дв≥дували викладач≥ та студенти з ≥нших факультет≥в. ¬сього наприк≥нц≥ стол≥тт€ книжковий фонд б≥бл≥отеки теолог≥чного факультету складав 7544 видань.
     ” 1882 р. у „ерн≥вц€х почав виходити церковно-л≥тературний часопис "Ћампада" (Candela) румунською та украњнською мовами. ¬ журнал≥ друкувалис€ прац≥ викладач≥в богословського факультету. „ерн≥вецьк≥ теологи мали публ≥кац≥њ ≥ в н≥мецькомовних часописах.
      «асновуючи ун≥верситет у „ерн≥вц€х, австр≥йська влада спод≥валас€, що в ньому навчатимутьс€ також закордонн≥ студенти. ÷≥ над≥њ справдилис€ лише частково, та й то завд€ки саме теолог≥чному факультетов≥. ѕочинаючи з 1880 р., тут навчалис€ студенти з –умун≥њ, з 1887 р. – ≥з —ерб≥њ, „орногор≥њ, Ѕосн≥њ, Ѕолгар≥њ, ”горщини й “уреччини. «годом чимало з них стали визначними теологами та церковними д≥€чами: викладачами ≥ зав≥дуючими кафедрами у вузах ≥ сем≥нар≥€х, членами консистор≥й, Їпископами, насто€тел€ми монастир≥в.
     ѕоказово, що в 20-х роках кращ≥ студенти – богослови ун≥верситету в Ѕелград≥, слухаючи лекц≥њ випускник≥в „ерн≥вецького ун≥верситету, прагнули потрапити до „ерн≥вц≥в дл€ завершенн€ богословськоњ осв≥ти. ƒо таких належав, зокрема,  . ћарков, котрий зак≥нчив теолог≥чний факультет у „ерн≥вц€х 1928 р. ѕ≥зн≥ше в≥н став патр≥архом (п≥д ≥менем  ирило) Ѕолгарськоњ православноњ церкви.
     ќтже, теолог≥чний факультет ун≥верситету, будучи Їдиним в јвстро-”горщин≥, досить швидко набув значенн€ пров≥дного центру з п≥дготовки православних богослов≥в у ѕ≥вденно-—х≥дн≥й ™вроп≥. ¬≥н став зразком дл€ заснуванн€ аналог≥чних факультет≥в у Ѕухарест≥ (1884), Ѕелград≥ (1921), —оф≥њ (1924), серед професор≥в ≥ доцент≥в €ких було чимало випускник≥в „ерн≥вецького ун≥верситету.

‘≥лософський факультет

     ќдн≥Їю з важливих передумов в≥дкритт€ ф≥лософського факультету в ун≥верситет≥ в 1875 р. стала певна традиц≥€ ф≥лософськоњ культури на Ѕуковин≥, витоками €коњ була тривала д≥€льн≥сть школи, заснованоњ у в≥дпов≥дност≥ з ухвалою м≥н≥стерства в≥роспов≥дань та осв≥ти 1815 р. "ѕро в≥дкритт€ ф≥лософського навчального закладу в „ерн≥вц€х". ‘≥лософський факультет за своЇю адм≥н≥стративною структурою та предметн≥стю мав позитив≥стську спр€мован≥сть. “ут пор€д з ф≥лософ≥Їю вивчалис€ ф≥лолог≥€, ≥стор≥€, науково-природнич≥ дисципл≥ни. —туденти прот€гом трьох рок≥в слухали курс лекц≥й з ф≥лософ≥њ, прот€гом чотирьох рок≥в — ≥стор≥ю јвстр≥њ, прот€гом семи семестр≥в — ≥стор≥ю та застосуванн€ римського права. як правило, вивченн€ окремих дисципл≥н забезпечували в≥дпов≥дн≥ кафедри. ѓх чисельн≥сть поступово зростала. ‘≥лософськ≥ дисципл≥ни почали викладатис€ вже в зимовому семестр≥ 1875-1876 н.р. « часом на факультет≥ сформувалос€ 16 гуман≥тарних ≥ 12 природничих кафедр.
     ѕершим кафедру ф≥лософ≥њ очолив екстраординарний проф. д-р јнтон ћарт≥. ¬ австр≥йський пер≥од на кафедр≥ працювали авторитетн≥ доктори ф≥лософ≥њ з багатьох Ївропейських ун≥верситет≥в – Ѕоннського, ≤нсбрукського, ¬≥денського та ≥н. ¬икладач≥ писали ≥ видавали ц≥нн≥ науков≥ прац≥: јнтон ћарт≥ – з практичноњ ф≥лософ≥њ,  .ёберхорст – з ф≥лософ≥њ Ћокка ≥  анта, –удольф √охеггер – з естетики та етики, –≥хард ¬але – з ф≥лософ≥њ середньов≥чч€ та ≥н.
     Ќа ф≥лософському факультет≥ було створено дв≥ ≥сторичн≥ кафедри, традиц≥йн≥ дл€ вс≥х ун≥верситет≥в ≥мпер≥њ, – ≥стор≥њ јвстр≥њ та загальноњ ≥стор≥њ, а також кафедри стародавньоњ, сх≥дноЇвропейськоњ, п≥вденносх≥дноЇвропейськоњ ≥стор≥њ. ќрдинарним проф. ≥стор≥њ јвстр≥њ з 1875 р. був ‘ерд≥нанд ÷≥глауер фон Ѕлументаль (1829-1906). « 1856 р. – професор јкадем≥њ права в √ерманштадт≥, з 1875 р., в≥н був професором „ерн≥вецького ун≥верситету. ¬≥н к≥лька раз≥в обиравс€ ректором ≥ деканом ф≥лософського факультету. ƒо виходу на пенс≥ю в≥н викладав австр≥йську ≥стор≥ю та керував сем≥наром. …ого перу належать прац≥ з ≥стор≥њ Ѕуковини: “—тановище Ѕуковини на час јвстр≥йськоњ окупац≥њ” („ерн≥вц≥, 1888) та “≤сторичний нарис Ѕуковини пер≥оду австр≥йськоњ в≥йськовоњ адм≥н≥страц≥њ” („ерн≥вц≥, 1893-1901), в €ких в≥н обірунтовував право јвстр≥њ на Ѕуковину, пропагував ≥дею цив≥л≥заторськоњ м≥с≥њ австр≥йськоњ монарх≥њ на приЇднаних земл€х. ѕопри певну тенденц≥йн≥сть, прац≥ ‘.÷≥глауера й сьогодн≥ залишаютьс€ ц≥нними своњм багатим фактичним матер≥алом.
     Ќа кафедр≥ австр≥йськоњ ≥стор≥њ та в кер≥вництв≥ сем≥наром з цього предмету ÷≥глауера зм≥нив –аймунд-‘р≥др≥х  айндль (1866-1930) – видатний австр≥йський ≥сторик та етнограф. ”родженець „ерн≥вц≥в, син учител€ малюванн€ та вихованець м≥сцевого ун≥верситету, в≥н з 1901 р. став у ньому професором австр≥йськоњ ≥стор≥њ та найвизначн≥шим ≥сториком Ѕуковини. Ѕув доктором ф≥лософ≥њ, головою ≥сторичного сем≥нару, членом центральноњ ком≥с≥њ мистецтв та ≥сторичних пам'€ток у ¬≥дн≥ ≥ ц.-к. радником арх≥ву, обиравс€ деканом ф≥лософського факультету (1906-1907 н.р.), ректором ун≥верситету (1912-1913 н.р.). ¬≥н написав “≤стор≥ю м≥ста „ерн≥вц≥” (1908), тритомну “≤стор≥ю Ѕуковини” („ерн≥вц≥, 1888-1893. — “.1—3.), двотомне досл≥дженн€ “–утени на Ѕуковин≥” у сп≥вавторств≥ з ј.ћонастирським („ерн≥вц≥, 1898-1899); “Ѕуковина в 1848-1849 рр.” (¬≥день, 1900); “≤стор≥ю н≥мц≥в ѕрикарпатт€” (¬≥день, 1907-1911. — “.1-3) та ≥н. ” прац€х –.-‘. айндл€ вперше науково спростовано хибну думку, що н≥бито украњнц≥ на Ѕуковин≥ — "зайди". —пираючись на писемн≥ джерела та археолог≥чн≥ дан≥, в≥н доводив, що вже з VI ст. пост≥йним ос≥лим населенн€м сх≥дноњ частини ѕрикарпатт€, автохтонами були слов'€ни. ÷≥нн≥сть мають його досл≥дженн€ з ≥стор≥њ буковинських украњнц≥в (рутен≥в, русин≥в). …ому належать також досл≥дженн€ з етнограф≥њ украњнського населенн€ Ѕуковини, серед них том “√уцули” (¬≥день, 1894) — одна з перших праць про цю самобутню г≥лку украњнського народу. ¬≥н досл≥джував походженн€ назви “гуцули”, гуцульськ≥ поселенн€, житло, од€г, харчуванн€, зан€тт€, с≥мейний ≥ громадський побут, календарн≥ св€та, демонолог≥чн≥ в≥руванн€ тощо €к галицьких, так ≥ буковинських гуцул≥в, може дещо переб≥льшивши вплив румунськоњ культури на них. …ого прац≥ не втратили свого наукового значенн€ ≥ в наш час.
     ѕочесне м≥сце серед ун≥верситетських буковинознавц≥в належить ≥сторику й б≥бл≥ографу, уже згадуваному ….ѕолеку. ” 1893-1904 рр. в≥н – кустос (хранитель), а в 1904-1912 рр. — директор б≥бл≥отеки ун≥верситету. ….ѕолек – автор досл≥джень з економ≥чноњ, пол≥тичноњ та культурноњ ≥стор≥њ, з етнограф≥њ, ≥сторичноњ географ≥њ, б≥бл≥ограф≥њ, статистики Ѕуковини к≥нц€ XVIII – поч. XIX ст., у додатках до €ких опубл≥ковано багато документ≥в. √оловн≥ його прац≥: “ѕридбанн€ Ѕуковини јвстр≥Їю” („ерн≥вц≥, 1889), “ѕоњздка …осифа II до √аличини ≥ Ѕуковини та њњ значенн€ дл€ останньоњ пров≥нц≥њ” („ерн≥вц≥, 1893), “—тарообр€дц≥ на Ѕуковин≥” („ерн≥вц≥, 1896-1899), “ќб'Їднанн€ Ѕуковини з √аличиною в 1786 р.” („ерн≥вц≥, 1900). ƒл€ праць ….ѕолека, загалом досить ц≥нних, €к ≥ дл€ праць ‘.÷≥глауера та –.-‘. айндл€, характерна де€ка ≥деал≥зац≥€ пол≥тики јвстр≥њ на Ѕуковин≥.
     як приват-доцент кафедри загальноњ ≥стор≥њ середньов≥чч€ з 1885 р. на факультет≥ почав працювати д-р ¬олодимир ћ≥лькович. ” 1898 р. в≥н одержав званн€ екстраординарного професора сх≥дноЇвропейськоњ ≥стор≥њ ≥ очолив в≥дпов≥дну кафедру, займавс€ проблемами минулого „ех≥њ, ’орват≥њ, –ос≥њ, ѕольщ≥.
     ” загальному курс≥, €кий читавс€ на ц≥й кафедр≥, викладалась також ≥стор≥€ ”крањни. ќднак студенти – украњнц≥ були не задоволен≥ тим, що ¬.ћ≥лькович не був фах≥вцем з ≥стор≥њ ”крањни, ≥стор≥€ ”крањни губилас€ в обширному матер≥ал≥ ≥стор≥њ —х≥дноњ ™вропи, а лекц≥њ читалис€ н≥мецькою мовою. ¬они неодноразово за€вл€ли про це 28 червн€ 1908 р. майже 100 студент≥в провели в п'€т≥й аудитор≥њ ун≥верситету збори, на €ких були присутн≥ професори —.—маль-—тоцький ≥ ¬.ћ≥лькович. «бори ухвалили: вимагати в≥д ур€ду заснуванн€ кафедри украњнськоњ ≥стор≥њ ≥ сем≥нару з украњнською мовою викладанн€ 11 червн€ 1909р. збори численноњ студентськоњ громади прийн€ли аналог≥чну резолюц≥ю.
     5 липн€ 1909 р. це питанн€ ставилос€ ≥ на зборах у Ќародному дом≥ в присутност≥ студент≥в, ≥нтел≥генц≥њ, ≥нших верств населенн€.
     26 жовтн€ 1908 р. студенти над≥слали в м≥н≥стерство меморандум з обірунтуванн€м необх≥дност≥ заснуванн€ кафедри украњнськоњ ≥стор≥њ. ÷е досить характерний документ, €кий св≥дчить про р≥вень нац≥ональноњ св≥домост≥ студентськоњ молод≥ та њњ бажанн€ знати в≥тчизн€ну ≥стор≥ю. ћеморандум п≥дписали студенти ф≥лософ≥њ ћикола ѕавлусевич, ≤ван ƒощ≥вник, ≤ван “ихонський, ≤ван Ѕекул ≥ студент теолог≥њ ‘илимон √ригор≥й.
     ћеморандум п≥дкреслював, що без знанн€ власноњ ≥стор≥њ “не може бути й мови про культурний розвиток народу. “≥льки п≥знанн€м своЇњ ≥стор≥њ народ викриваЇ своњ помилки ≥ намагаЇтьс€ њх усунути, а з другого боку, стаЇ в≥н гордий за своњ культурн≥ здобутки, приходить до переконанн€, що на нього спадають ще велик≥ обов'€зки та завданн€, що в≥н Ї спор≥дненим членом великоњ людськоњ родини, з €кою мусить працювати дл€ блага та прогресу людства”.
”крањнськ≥ студенти вимагали також заснуванн€ спец≥ального сем≥нару з украњнськоњ ≥стор≥њ, вважаючи, що “ р≥м самоњ ≥стор≥њ потр≥бно знати також методи њњ вивченн€”.
     ” в≥дпов≥дь на домаганн€ студент≥в – украњнц≥в, румун≥в та пол€к≥в – про введенн€ викладанн€ ≥стор≥њ цих народ≥в р≥дними мовами професорська колег≥€ ф≥лософського факультету в лист≥ в≥д 2 липн€ 1908 р. до м≥н≥стерства в≥роспов≥дань та осв≥ти виступила проти, п≥дкресливши, що ”ќбов'€зком факультету Ї в першу чергу – захищати ≥нтереси н≥мецьких студент≥в, аж на другому м≥сц≥ може (в≥н) займатис€ побажанн€ми окремих груп”.
     ¬≥домо, що в часи рад€нськоњ влади, коли будь-€ке наукове досл≥дженн€ рел≥г≥йного феномена могло зд≥йснюватис€ лише в межах марксистсько-лен≥нського кл≥ше, з наукового об≥гу поступово вит≥сн€лос€ гуман≥тарне начало. –ел≥г≥Їзнавству було в≥дмовлено в самост≥йному досл≥дженн≥ рел≥г≥њ. ¬оно розгл€далос€ €к складовий елемент так званого наукового атењзму, а богослов’ю в сфер≥ державноњ осв≥ти год≥ було й думати. ‘≥лософськ≥ та рел≥г≥Їзнавч≥ школи колишньоњ крањни рад перетворювалис€ на центри атењстичноњ пропаганди. «а таких умов, 1946 року правонаступницею ф≥лософського факультету „ерн≥вецького ун≥верситету залишилас€ лише кафедра ф≥лософ≥њ, а теолог≥чний факультет  л≥кв≥довали ц≥лком.
     «ав≥дувачем кафедри ф≥лософ≥њ в повоЇнн≥ часи був кандидат ф≥лософських наук, доцент “.—оп≥льнюк. ƒо складу кафедри входили: професор ј.Ўем’€к≥н, доцент „еч≥ль, в.о.доцента Ќов≥ков та ≥нш≥. «годом колектив кафедри суттЇво поповнивс€ випускниками ћосковського,  ињвського ≥, звичайно, „ерн≥вецького ун≥верситет≥в.
 афедрою забезпечувалос€ читанн€ курс≥в з д≥алектичного та ≥сторичного матер≥ал≥зму, ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ, етики, естетики, наукового атењзму та р€ду спецкурс≥в.
     ≤з 1958 року кафедру очолив кандидат ф≥лософських наук, доцент ћ.Ћогв≥нов. ѕри кафедр≥ було в≥дкрито асп≥рантуру.
     Ќовий етап науково-навчального поступу почавс€ з 1970 року, коли њњ зав≥дувачем обрали кандидата ф≥лософських наук, доцента ј. олодного. «а роки його зав≥дуванн€ кафедрою колектив ≥стотно зр≥с не лише у к≥льк≥сному, а й €к≥сному план≥. « 18 викладач≥в кафедри 15 мали вчений ступ≥нь кандидата наук, 12 званн€ доцента. ѕри кафедр≥ функц≥онувала лаборатор≥€ конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень (кер≥вник ћ.‘илипович) та методична ком≥с≥€, €ку впродовж багатьох рок≥в очолював (до призначенн€ з 1993 року на посаду декана факультету) ћ.—идоренко.
     « вересн€ 1977 року зав≥дувачем кафедри став доцент ѕ.‘ольварочний. ” цей час налагоджуютьс€ творч≥ зв’€зки з пров≥дними вченими ћоскви,  иЇва, ƒонецька та ≥нших рег≥он≥в. ‘ормуЇтьс€ новий напр€м, пов’€заний з досл≥дженн€м св≥тогл€дних ≥ методолог≥чних проблем наукового п≥знанн€. ÷е дало змогу в 1984 роц≥ провести ≤≤≤-≥й ¬сесоюзний сем≥нар “—в≥тогл€д ≥ наукове п≥знанн€”.
     1984 року зав≥дувачем кафедри ф≥лософ≥њ було обрано доцента Ѕ.ѕочинка. ”св≥домлюючи вимоги часу, в колектив≥ викладач≥в кафедри досл≥джувалис€ питанн€ ≥ зд≥йснювалис€ практичн≥ кроки, спр€мован≥ на зм≥ну культурно-осв≥тн≥х ≥ теоретико-методолог≥чних парадигм. «ам≥сть курсу марксистсько-лен≥нськоњ ф≥лософ≥њ, студентам було запропоновано на виб≥р 4 курси: ≥стор≥€ ф≥лософ≥њ, д≥алектика ≥ теоретичне п≥знанн€, соц≥альна ф≥лософ≥€, ф≥лософська пропедевтика. ќтже, було зроблену першу спробу в≥дходу в≥д марксистсько-лен≥н≥ськоњ монолог≥чност≥ у ф≥лософському осмисленн≥ онтолог≥чних екзестенц≥ал≥стських проблем.
      олектив кафедри також надавав значну допомогу ≥ншим факультетам ун≥верситету у п≥двищенн≥ св≥тогл€дно-методолог≥чного р≥вн€ викладанн€ конкретних дисципл≥н.
     —усп≥льно-пол≥тичн≥ зм≥ни, що в≥дбувалис€ наприк≥нц≥ 80 рок≥в XX ст. в ™вроп≥ ≥ в наш≥й крањн≥ зокрема, в≥дкрили шл€х до незалежност≥ та демократизац≥њ украњнського сусп≥льства. Ќезважаючи на те, що комун≥стична ≥деолог≥€, спос≥б мисленн€ та св≥тобаченн€ досить поетапно в≥дсуваютьс€ на перифер≥ю сусп≥льноњ св≥домост≥, рел≥г≥€ та ÷ерква активно повертаютьс€ у сусп≥льне лоно, з €кого свого часу були брутально виштовхнут≥. —ьогодн≥ ÷еркв≥ та церковно-рел≥г≥йним орган≥зац≥€м надаютьс€ широк≥ можливост≥ дл€ лег≥тимноњ роботи, передус≥м у морально-духовн≥й та культурно-осв≥тн≥й сферах. «розум≥ло, що усп≥шне виконанн€ ц≥Їњ вельми корисноњ м≥с≥њ було б не можливим без в≥дновленн€ церковноњ ≥нфраструктури – поверненн€ храм≥в, в≥дродженн€ монастир≥в, в≥дновленн€ роботи духовних шк≥л, училищ, академ≥й.
     ‘≥лософський ≥ теолог≥чний факультети було в≥дроджено у грудн≥ 1993 року у склад≥ Їдиного ф≥лософсько-теолог≥чного факультету з в≥дд≥ленн€ми ф≥лософ≥њ та теолог≥њ, завд€ки зусилл€м тод≥шнього ректора ун≥верситету —. остишина, голови обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ ≤.√натишина, м≥н≥стра осв≥ти ѕ.“аланчука. ѕрактичних зусиль, спр€мованих на реал≥зац≥ю цього доленосного проекту, доклав доцент ≤.„орний. —при€ли також тод≥шн≥й арх≥Їпископ (зараз митрополит) „ерн≥вецький ≥ Ѕуковинський ƒанило та громадсько-культурн≥ д≥€ч≥ краю.
     ¬ урочистост€х з нагоди його в≥дкритт€ 12 лютого 1994 року вз€ли участь …ого —в€т≥сть —в€т≥ший ѕатр≥арх  ињвський ≥ вс≥Їњ –уси-”крањни ¬олодимир (–оманюк), митрополит ‘≥ларет (сьогодн≥ —в€т≥ший ѕатр≥арх ”ѕ÷  ѕ), духовенство нижчих р≥вн≥в, представники влади та громадськ≥сть краю.
     ≤сторична дол€ теолог≥чного факультету перегукуЇтьс€ з долею града Ѕожого ™русалима та його храму, в≥д €ких не залишилос€ ≥ камен€ на камен≥ п≥сл€ нашест€ Ќавуходоносора. ѕроте, вол€ Ѕожа була такою, щоб в≥дбудувалос€ м≥сто ≥ знову посеред нього постав храм Ѕожий.
     ¬≥дбудовуючи власну хату – незалежну, демократичну христи€нську державу, курс €коњ ≥нтеграц≥€ до Ївропейського та св≥тового сп≥втовариства, державн≥ та церковно-рел≥г≥йн≥ л≥дери подбали й про в≥дбудову зруйнованого в ньому храму духу й науки – ф≥лософсько-теолог≥чного факультету.
     ƒеканом щойно в≥дновленого ф≥лософсько-теолог≥чного факультету став доктор ф≥лософ≥њ, професор ћ.—идоренко, а його заступниками – доцент я.  узьмук ≥ кандидат богослов’€, митрофорний прото≥Їрей ¬асиль ¬епрук. ќстанн≥й свого часу зав≥дував богословським в≥дд≥ленн€м.
     ¬≥дроджений ф≥лософсько-теолог≥чний факультет дл€ одних постав €к джерело духовноњ осв≥ти, духовно-культурний ≥ науково-осв≥тн≥й центр, а дл€ декого – подив ≥ спокуса. ≤, хоча пер≥од його ≥снуванн€ вим≥рюЇтьс€ всього 17-тил≥тн≥м в≥дтинком часу, л≥топис його ≥сторичного становленн€ та розвитку надзвичайно насичений ≥ багатий на зм≥стовн≥ та неординарн≥ под≥њ, €к≥ й визначають стан та перспективу його розвитку, утвердженн€ статусу та ≥м≥джу серед ≥нших наукових осередк≥в рел≥г≥Їзнавчоњ та ф≥лософськоњ думки.
     ƒосв≥д поЇднанн€ св≥тськоњ та богословськоњ осв≥ти в державному заклад≥ завжди привертав увагу багатьох людей.  ожен ≥з нас по-своЇму оц≥нюЇ цей феномен. Ќезважаючи на р≥зноман≥тн≥сть погл€д≥в ус≥ сучасн≥ “л≥тописц≥”, нав≥ть ≥ крайн≥ радикали, визнають, що новонароджене 12 рок≥в тому д≥тище ген≥ю владики ™вгена (√акмана) “зростало ≥ кр≥пло духом”.
     ” лютому 1994 року зд≥йснено перший наб≥р студент≥в-теолог≥в (30 ос≥б), а у вересн≥ цього ж року на ф≥лософське в≥дд≥ленн€ було зараховано 25 студент≥в. 1996 року було в≥дкрито рел≥г≥Їзнавче в≥дд≥ленн€, на €ке було зараховано 26 студент≥в.
     ¬≥д часу заснуванн€ ф≥лософсько-теолог≥чного факультету зд≥йснено вже 14 випуск≥в спец≥ал≥ст≥в теолог≥в, 13 – ф≥лософ≥в, 11 – рел≥г≥Їзнавц≥в. “аким чином, за весь пер≥од ≥снуванн€ факультету диплом про вищу духовну осв≥ту одержали 239 випускник≥в богословського в≥дд≥ленн€, 141* випускник – диплом про вищу ф≥лософську осв≥ту та 129* – диплом спец≥ал≥ста-рел≥г≥Їзнавц€ з правом викладанн€ ф≥лософсько-рел≥г≥Їзнавчих дисципл≥н. 17* випускник≥в ф≥лософсько-теолог≥чного факультету усп≥шно захистили маг≥стерськ≥ та кандидатськ≥ дисертац≥њ 14 ≥ 3 в≥дпов≥дно. ¬ипускники факультету працюють у р≥зних сферах: загальноосв≥тн≥х школах, середн≥х ≥ вищих навчальних закладах, державних установах, теологи, рукопокладен≥ в св€щеничий сан несуть послух здеб≥льшого у парох≥€х ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви  ињвського ѕатр≥архату.
  2001 року деканом ф≥лософсько-теолог≥чного факультету було призначено доц. Ѕ.ѕочинка, а його заступником залишивс€ доц. я. узьмук.
     —ьогодн≥ кер≥вництво факультетом усп≥шно зд≥йснюЇ доктор ≥сторичних наук, професор ¬асиль Ѕалух, в≥н же ≥ зав≥дувач кафедри рел≥г≥Їзнавства ≥ теолог≥њ.  р≥м названоњ, на факультет≥ функц≥онуЇ ще дв≥ кафедри: ф≥лософ≥њ та соц≥олог≥њ. ќстанню в≥дкрито у кв≥тн≥ 2003 року.  афедру ф≥лософ≥њ очолюЇ доктор ф≥лософських наук, професор ћихайло ћарчук, а соц≥олог≥њ – доктор ф≥лософських наук, професор ¬≥тал≥й ƒокаш. ” перспектив≥ плануЇтьс€ створенн€ самост≥йноњ кафедри теолог≥њ.
     ”с≥ кафедри Ї випускаючими ≥ мають асп≥рантури, де на стац≥онар≥ зараз навчаЇтьс€ 7 колишн≥х випускник≥в факультету. «окрема, в асп≥рантур≥ з ф≥лософ≥њ науки навчаЇтьс€ ќ.Ѕродецький, Ћ.ѕодгорна, ќ.“урко, –.–ошкулець, з рел≥г≥Їзнавства – ¬.Ѕучовський та ћ.Ўкр≥бл€к, з соц≥олог≥њ – ј. амбур. ќкр≥м того над кандидатськими дисертац≥€ми сьогодн≥ працюють здобувач≥ ≤.ѕочинок, ƒ. аленюк, Ћ. исла, ќ.ћартиненко, ¬.Ќикор€к, ¬.«венигородський, ¬. охан та ≥н. ”сп≥шно захистили кандидатськ≥ дисертац≥њ випускники факультету: Ќ.—орохан, ¬. ушн≥рчук, “.ѕетранюк.
      ѕроцес омолодженн€ кадр≥в став можливим завд€ки клоп≥тк≥й прац≥ декана факультету ¬.Ѕалуха. ¬ласне з його приходом до кер≥вництва на факультет≥ в≥дбулис€ позитивн≥ зм≥ни. «окрема, актив≥зувалас€ робота з п≥дготовки молодих викладач≥в ≥з середовища студент≥в-випускник≥в. ѕершочерговим завданн€м, €ке йому вдалос€ розв’€зати, було в≥дкритт€ асп≥рантури з рел≥г≥Їзнавства та соц≥олог≥њ, а також налагодженн€ сп≥впрац≥ з ≥ншими навчальними закладами та науковими ≥нституц≥€ми.
     ‘акультет динам≥чно розвиваЇтьс€ в р≥зних напр€мках осв≥тньо-науковоњ д≥€льност≥, що забезпечуЇ йому статус ≥ високе визнанн€ не лише серед ≥нших факультет≥в ун≥верситету, а й серед под≥бних йому ф≥лософсько-рел≥г≥Їзнавчих шк≥л в ”крањн≥, наприклад,  иЇва чи Ћьвова.
     « кв≥тн€ 2005 року д≥Ї спец≥ал≥зована рада по захисту кандидатських дисертац≥й з спец≥альност≥ “ф≥лософ≥њ науки”. ÷ього ж року в≥дкрито докторантуру на кафедр≥ ф≥лософ≥њ, в наступному роц≥ плануЇтьс€ в≥дкритт€ под≥бного п≥дрозд≥лу й при кафедр≥ рел≥г≥Їзнавства. ƒл€ цього Ї ус≥ умови, а прискорить реал≥зац≥ю цього проекту усп≥шний захист докторських дисертац≥й доцент≥в кафедри ¬.ƒокаша та ≤.„еховського, €к≥ зараз працюють над завершенн€м своњх дисертац≥йних досл≥джень.
     —ьогодн≥ на ф≥лософсько-теолог≥чному факультет≥ за вс≥ма спец≥альност€ми: ф≥лософ≥њ, теолог≥њ, рел≥г≥Їзнавства, соц≥олог≥њ, культуролог≥њ (на останню зд≥йснено перший наб≥р) навчаЇтьс€ 296 студент≥в стац≥онарно ≥ 149 заочно. √еограф≥€ вступник≥в на наш факультет €скраво св≥дчить, що його ≥м’€ добре в≥доме в ус≥х куточках ”крањни. јдже тут навчалис€ й навчаютьс€ представники ќдещини, ƒонеччини, ƒн≥пропетровська,  иЇва, ¬≥нниц≥ та ≥нших. Ќайб≥льший в≥дсоток складають представники зах≥дних областей нашоњ держави. Ќа богословському в≥дд≥ленн≥ навчаютьс€ юнаки з –умун≥њ.
     Ќавчальний процес забезпечують висококвал≥ф≥кован≥ фах≥вц≥: 7 доктор≥в, професор≥в (¬.Ѕалух, —.¬овк, ¬.ƒокаш, ћ.ћарчук, ≤.¬озний, ћ.—идоренко, Ћ.‘илипович), майже три дес€тки кандидат≥в наук. Ќа факультет≥ читають предмети професори ≥ доценти ≥нших факультет≥в ун≥верситету: педагог≥чного, юридичного, ф≥лолог≥чного, ≥ноземних мов, прикладноњ математики, б≥олог≥чного, економ≥чного та факультету ≥стор≥њ, пол≥толог≥њ ≥ м≥жнародних в≥дносин. ƒо навчального процесу залучаютьс€ також пров≥дн≥ вчен≥ ¬≥дд≥ленн€ рел≥г≥Їзнавства ≤нституту ф≥лософ≥њ ЌјЌ ”крањни та  ињвськоњ ƒуховноњ јкадем≥њ ≥ —ем≥нар≥њ.
     Ќа факультет≥ функц≥онують €к студентськ≥, так ≥ викладацьк≥ науково-досл≥дницьк≥ студ≥њ, €к≥ пл≥дно працюють над досл≥дженн€м кафедральноњ проблематики. Ѕагато студент≥в та викладач≥в об’Їднано у ¬сеукрањнську јсоц≥ац≥ю рел≥г≥Їзнавц≥в, а окрем≥ з них належать до ћ≥жнародноњ јсоц≥ац≥њ рел≥г≥йноњ свободи.
     ¬раховуючи етно-конфес≥йну специф≥ку рег≥ону, факультет став базовим дл€ щор≥чного проведенн€ ћ≥жнародного дн€ рел≥г≥йноњ свободи. «а пер≥од його ≥снуванн€ в≥дбулос€ 4 м≥жнародн≥ конференц≥њ, регул€рно провод€тьс€ рел≥г≥Їзнавч≥ науков≥ сем≥нари, колокв≥уми. “радиц≥Їю стало проведенн€ “круглих стол≥в”, на €ких обговорюютьс€ нагальн≥ проблеми сусп≥льно-рел≥г≥йного бутт€  раю.
     ” цьому контекст≥ особливо пом≥тним Ї налагодженн€ т≥сних наукових та дружн≥х зв’€зк≥в ф≥лософсько-теолог≥чного факультету з багатьма науковими центрами рел≥г≥Їзнавчоњ осв≥ти в наш≥й держав≥ та за њњ межами. Ќайб≥льш пл≥дними й результативними Ї контакти з ¬≥дд≥ленн€м рел≥г≥Їзнавства ≤нституту ф≥лософ≥њ ЌјЌ ”крањни, €ке очолюЇ колишн≥й зав≥дувач кафедрою ф≥лософ≥њ „ерн≥вецького ун≥верситету професор ј. олодний,  ињвською духовною академ≥Їю, Ћьв≥вською духовною академ≥Їю (нин≥ ”крањнський  атолицький ”н≥верситет), Ћьв≥вським музеЇм ≥стор≥њ рел≥г≥њ, Ќац≥ональним ун≥верситетом “ќстрозька јкадем≥€” та ≥н.
     Ќауковц≥ факультету досл≥джують проблеми духовност≥, генезу св≥товоњ культури та украњнськоњ ф≥лософськоњ думки, ≥стор≥ю ѕравославноњ ÷еркви ≥ рел≥г≥йноњ думки в ”крањн≥ та Ѕуковин≥, етно-рел≥г≥йну культуру та культуру м≥жконфес≥йних взаЇмин в рег≥он≥, виникненн€ та становленн€ чернецтва тощо. ѓх об’ЇднуЇ сп≥льний пошук над≥йних ор≥Їнтир≥в розвитку людства та розвою украњнськоњ нац≥њ.
     –езультати наукових досл≥джень вчен≥-рел≥г≥Їзнавц≥ та богослови факультету публ≥кують не лише на стор≥нках “”н≥верситетського в≥сника” – власного фахового виданн€, а й в загальнов≥домих рел≥г≥Їзнавчо-ф≥лософських часописах: “ѕравославний в≥сник”, “–ел≥г≥йна панорама”, “”крањнське рел≥г≥Їзнавство”, “Ћюдина ≥ св≥т”, щор≥чнику “–ел≥г≥йна свобода” та “Ѕуковинському журнал≥”.
     ¬икладач≥ факультету дбають й про збагаченн€ та розробку теоретико-методолог≥чноњ бази навчального процесу. ѕрактично вс≥ курси забезпечен≥ навчальними пос≥бниками, методичними рекомендац≥€ми й програмами. «аслуговують на увагу п≥дручники та пос≥бники професор≥в ¬.Ѕалуха, ј.ћаковецького, доцент≥в кафедри ф≥лософ≥њ ¬.ќгородника, ≤.„орного, ќ.√ас€ка; доцент≥в кафедри рел≥г≥Їзнавства та теолог≥њ ¬.ƒокаша та ¬.Ћешана, кандидата богословських наук ћ.ћарус€ка, а також монограф≥њ професор≥в —.¬овка, ћ.ћарчука та ≥н.
 афедрою рел≥г≥Їзнавства ≥ теолог≥њ сп≥льно з кафедрою соц≥олог≥њ провод€тьс€ конкретн≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ з вивченн€ стану рел≥г≥йност≥ та динам≥ки етно-рел≥г≥йних процес≥в в Ѕуковин≥, њхн≥ еволюц≥йн≥ зм≥ни. ‘акультет т≥сно сп≥впрацюЇ з р≥зними державними установами.
     ѕозитивн≥ зм≥ни останн≥м часом в≥дбулис€ в таких не менш значущих складових житт€ факультету, €к орган≥зац≥€ виховного процесу. ” цьому контекст≥ заслуговують на увагу ≥нститути студентського самовр€дуванн€, зокрема студентська рада, в д≥€льн≥сть €коњ добр≥ традиц≥њ закладен≥ колишн≥м њњ головою ћ.Ўкр≥бл€ком. ¬≥н свого часу очолював студентську раду упродовж 5 рок≥в ≥ зробив чимало корисних справ. “аким чином, з ≥н≥ц≥ативи студентськоњ ради за моральноњ та матер≥альноњ п≥дтримки деканату в гуртожитку обладнано молитовну к≥мнату-капличку та к≥мнату дл€ навчанн€ ≥ в≥дпочинку, що облаштован≥ новими мебл€ми, сучасною ауд≥о та в≥део апаратурою.
     —туденти мають також власний факультетський рад≥овузол та друкований зас≥б газету “я – студент”. —аме вони покликан≥ об’Їктивно висв≥тлювати наш≥ солодк≥, а деколи й не дуже, студентськ≥ будн≥. ƒо складу студентськоњ редакц≥йноњ колег≥њ вход€ть 5 журнал≥ст≥в-аматор≥в.
     —п≥льно з органами студентського самовр€дуванн€ деканат факультету створюЇ належн≥ умови дл€ самореал≥зац≥њ студент≥в та розвитку њх €к особистостей. Ќе лише власним спри€нн€м у проведенн≥ р≥зного роду заход≥в, а й завд€ки заохоченню студент≥в до активного громадського житт€ через р≥зного роду стимулюванн€, в тому числ≥ й грошов≥.
      ¬ свою чергу студентська молодь своЇю д≥€льн≥стю та здобутками переконливо засв≥дчуЇ, що тут навчаютьс€ не просто ф≥лософи, теологи ..., а здеб≥льшого не байдуж≥, розумн≥ й творчо обдарован≥ люди. ≤ це природно, адже св≥тогл€дне знанн€, з огл€ду на його ц≥л≥сну природу та виховний потенц≥ал, вимагаЇ в≥д тих, хто њх опановуЇ, набагато вищих духовно-≥нтелектуальних ≥ моральних €костей, н≥ж будь-€ке ≥нше знанн€, €к природничонаукове, так ≥ гуман≥тарне. ѕрикладом цього Ї хоча б те, що упродовж багатьох рок≥в факультет Ї незм≥нним фаворитом у багатьох п≥сенно-музичних конкурсах, виставках. —туденти об’Їднуютьс€ у р≥зн≥ гуртки, товариства, €к-от: —тудентський клуб “Ѕрейн-ринг”, ф≥лософський клуб “ оло” та ≥н. —праведливою горд≥стю нашого факультету Ї чолов≥чий вокальний ансамбль “ћенестрель”, €кий вже давно став альтернативою дл€ хорових капел кафедри музики „ерн≥вецького ун≥верситету. ¬≥домий далеко за межами ≥ студентський “¬ертеп”, що також уже к≥лька рок≥в посп≥ль, €к переможець загально-ун≥верситетських та м≥ських конкурс≥в.
     —правжн≥м дос€гненн€м у покращенн≥ навчально-методичноњ бази Ї факультетська б≥бл≥отека, котра нал≥чуЇ близько трьох тис€ч прим≥рник≥в р≥дк≥сноњ фаховоњ л≥тератури, навчальних пос≥бник≥в та пер≥одичних видань. ѕри б≥бл≥отец≥ працюЇ читальний зал. ƒо послуг студент≥в також комп’ютерний клас та ≤нтернет, сучасно облаштован≥ навчальн≥ аудитор≥њ.
     ‘≥лософсько-теолог≥чний факультет – це справд≥ школа, де орган≥чно поЇднуютьс€ глибока св≥тська ерудиц≥€ та широч≥нь ф≥лософського кругозору з даром в≥ри й благочест€, що Ї неодм≥нною передумовою наших трудових звершень, духовно-культурних, рел≥г≥йно-моральних звершень та поступу людства в ц≥лому. “ут культивуютьс€ знанн€, €к≥ Ї важлив≥шими передус≥м тому, що вони спри€ють становленню кожноњ людини €к особистост≥, формують у н≥й не лише суто профес≥йн≥ €кост≥, але т≥, €к≥ дозвол€ють њй в≥днайти й зберегти в соб≥ людське, тобто те, що констатуЇ њњ €к людину.
     «начною м≥рою цьому спри€Ї функц≥онуванн€ в його структур≥ богословського в≥дд≥ленн€, д≥€льн≥сть €кого регламентуЇтьс€ ”годою про сп≥льну осв≥тню д≥€льн≥сть „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету з  ињвською духовною академ≥Їю. –оботу богословського в≥дд≥ленн€ в структур≥ ф≥лософсько-теолог≥чного факультету „ерн≥вецького ун≥верситету було в≥дновленому грудн≥ 1993 р. на виконанн€ наказу є70 по „ерн≥вецькому державному ун≥верситету в≥д 29.12.1993 р.
     –екторатом ун≥верситету (ректор – професор —. остишин) було п≥дготовлено та видано в≥дпов≥дний наказ €к в≥дпов≥дь на т≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ ≥ осв≥тн≥ зм≥ни, що зумовлювалис€ складними ≥ суперечливими процесами, €к≥ в≥дбувалис€ в наш≥й держав≥ на шл€ху њњ демократизац≥њ й незалежност≥. ”св≥домлюючи, що незаперечним њхн≥м насл≥дком мусить стати подоланн€ тотал≥тарно-б≥льшовицького й атењстичного пресингу, а це можливо лише за кардинальноњ зм≥ни осв≥тньо-виховноњ парадигми, ректорат ун≥верситету сп≥льно з ”крањнською ѕравославною ÷ерквою  ињвського ѕатр≥архату (ѕатр≥арх ћстислав(—крипник) та його «аступник – ћитрополит ‘≥ларет(ƒенисенко), нин≥ ѕатр≥арх ”ѕ÷  ѕ), державною владою та сусп≥льно-св≥домою громадськ≥стю  раю розпочали рутинну працю з п≥дготовки та в≥дновленн€ роботи ф≥лософсько-теолог≥чного факультету в „ерн≥вц€х.
     ¬≥дродженн€ ф≥лософсько-теолог≥чного факультету при „ерн≥вецькому ун≥верситет≥ в≥дбувалос€ з дуже великими складнощами. ƒоводилос€ натикатис€ ≥ на звичайн≥с≥ньку байдуж≥сть, ≥ на просте нерозум≥нн€ важливост≥ такого акту, а найголовн≥ше – р≥зн≥ бюрократичн≥ перепони. Ќайкраще це в≥домо тод≥шньому ректоров≥ —. остишину, €кий наполегливо добивавс€ в≥дновленн€ його д≥€льност≥, аж поки справа не ув≥нчалас€ усп≥хом. “”се розпочалос€ з ун≥верситетськоњ церкви – згадуЇ першов≥дкривач факультету. —праву потр≥бно було повести так, аби цей храм почав д≥€ти €к рел≥г≥йна установа. Ѕо були пропозиц≥њ з боку тод≥ ще рад€нськоњ влади в≥дкрити тут ф≥л≥ал б≥бл≥отеки, де розм≥стити фонди ≥ноземноњ л≥тератури. “а попри це ректорат ≥ вчена рада п≥д≥йшли до дол≥ церкви дуже виважено, прийн€вши доленосне р≥шенн€ про в≥дновленн€ теолог≥чного факультету. ѕроте, зрозум≥ло, це ще не означало, що мети дос€гнуто. Ќас намагалис€ переконати в тому, що функц≥онуванн€ богословського факультету в св≥тському навчальному заклад≥ неможливо. јле ми сто€ли на своЇму ≥ знаходили вагом≥ контраргументи. ѕередус≥м це те, що факультет не створюЇтьс€, а в≥дновлюЇтьс€ ≥сторична справедлив≥сть”.
     —права з в≥дкритт€м ф≥лософсько-теолог≥чного факультету при „ерн≥вецькому державному ун≥верситет≥ набула лог≥чного завершенн€ 29 грудн€ 1993 року, коли було видано наказ є 70 “ѕро в≥дкритт€ ф≥лософсько-теолог≥чного факультету”. ¬ ньому, зокрема, зазначалос€: “Ѕеручи до уваги р≥шенн€ ћ≥жгалузевоњ акредитац≥йноњ ком≥с≥њ в≥д 16.09. 1993 р., колег≥њ ћ≥н≥стерства осв≥ти в≥д 29.09. 1993 р., протокол є16/ 5, р≥шенн€ ¬ченоњ ради „ƒ” в≥д 29.12.1993 р. в≥дкрити у „ерн≥вецькому державному ун≥верситет≥ ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича ф≥лософсько-теолог≥чний факультет”.
” лютому 1994 року в≥дбувс€ перший наб≥р студент≥в-теолог≥в (30 ос≥б). ¬≥д часу в≥дновленн€ роботи ф≥лософсько-теолог≥чного факультету в „ерн≥вецькому ун≥верситет≥ зд≥йснено 6 випуск≥в студент≥в-теолог≥в.
     ѕереважна б≥льш≥сть випускник≥в-теолог≥в перебувають в св€щеничому сан≥, несучи послух на парох≥€х ”ѕ÷  ѕ. ™ серед них ≥ так≥, що служать у храмах ≥нших церковних юрисдикц≥й ≥ конфес≥й. «начна частина поЇднуЇ викладацько-педагог≥чну д≥€льн≥сть з пастирським служ≥нн€м. —еред них заслуговують на увагу прото≥Їрењ ¬.ѕол€нко, “.ѕетранюк, ≥Їрењ ƒ. аленюк, ¬.Ѕуграк, ё. ¬ерхов≥й, ѕ.—теблина, ћ.ќнищук та ≥н.
     –озширюЇтьс€ параметри сп≥впрац≥ не лише м≥ж р≥зними духовно-осв≥тн≥ми закладами, що належать до церковних ≥нституц≥й, але й з державними навчальними установами. ¬се це стало можливим лише п≥сл€ укладенн€ 18 кв≥тн€ 2003 року новоњ угоди “про сп≥льну осв≥тню д≥€льн≥сть м≥ж „ерн≥вецьким нац≥ональним ун≥верситетом  ињвською ƒуховною јкадем≥Їю”.
     ”году про сп≥льну осв≥тню д≥€льн≥сть м≥ж „Ќ” та  ƒј було укладено 18 кв≥тн€ 2003 року з благословенн€ …ого —в€тост≥ ѕатр≥арха  ињвського ≥ вс≥Їњ –уси-”крањни ‘≥ларета. ƒокладн≥ше про це читайте в газетах: “я – —тудент” та “”н≥верситетський в≥сник”.
     ¬датис€ до такого кроку було змушували багато причин. ѕо-перше – це дало змогу розпочати роботу з ун≥ф≥кац≥њ навчальних план≥в богословського в≥дд≥ленн€ „Ќ” ≥  ƒј; по-друге – раз ≥ назавжди розв’€залос€ питанн€ щодо видач≥ випускникам богословського в≥дд≥ленн€ диплома про вищу духовну осв≥ту. –еал≥зац≥€ угоди також передбачаЇ розв’€занн€ ≥ багато ≥нших життЇво важливих питань. ’≥ротон≥€ студента-богослова зд≥йснюватиметьс€ —в€т≥шим ѕатр≥архом або Їпарх≥альним Їпископом з благословенн€ …ого —в€тост≥, що гарантуватиме 100% працевлаштуванн€.
Ќарешт≥ пол≥тика пожертвувань (оплати за навчанн€), а зв≥дси й виплата зароб≥тноњ плати викладачам богословського в≥дд≥ленн€ – стали прозорими. —туденти внос€ть пожертви через банк≥вськ≥ установи на рахунок ”чбового ком≥тету ”ѕ÷  ѕ, а той у свою чергу зд≥йснюЇ регул€рно своЇчасну виплату зароб≥тноњ плати викладачам в≥дд≥ленн€ за њхн≥й труд за ун≥верситетськими стандартами, а не так €к було ран≥ше, коли розм≥р зарплати ≥ виплата в≥дпускних залежала в≥д особистих стосунк≥в з м≥сцевим владикою ћитрополитом ƒанилом.
     „ерез остаточну невизначен≥сть держави до статусу теолог≥њ в систем≥ нац≥ональноњ осв≥ти студенти-теологи сьогодн≥, €к ≥ з моменту створенн€ богословського в≥дд≥ленн€ в „Ќ” навчаютьс€ за замовленн€м ÷еркви (”ѕ÷  ѕ). «ав≥дуЇ богословським в≥дд≥ленн€м св€щеник, кандидат богословських наук – ћикола ўербань. ”н≥верситетська церква, €ка маЇ ставроп≥г≥йний статус (пр€ме канон≥чне п≥дпор€дкуванн€ ѕатр≥арху, а не м≥сцевому арх≥Їрею) служить лаборатор≥Їю, де студенти-богослови закр≥плюють на практиц≥, набут≥ ними теоретичн≥ знанн€ з л≥тург≥йного богослов’€, —труктури православноњ ÷еркви, ѕастирського богослов’€ та ≥н. ” св€тков≥ та нед≥льн≥ дн≥ в храм≥ в≥дправл€ютьс€ Ѕогослуж≥нн€, звершуютьс€ р≥зн≥ треби (¬≥нчанн€, ’рещенн€ тощо).
     Ќайважлив≥ший результат такоњ сп≥впрац≥ – це те, що нарешт≥ запанував спок≥й на факультет≥ ≥ почавс€ новий етап взаЇмин м≥ж ÷ерквою та державою. ¬они, безперечно, обидв≥ зац≥кавлен≥ зберегти теолог≥ю в „ерн≥вецькому ун≥верситет≥. Ќа те Ї важлив≥ €к ≥сторичн≥ чинники, так ≥ вимоги сьогоденн€, адже йдетьс€ передус≥м про зм≥ну осв≥тн≥х парадигм та духовне в≥дродженн€ украњнськоњ нац≥њ”.

¬асиль ЅAЋ”’
« нагоди 20-л≥тт€ в≥д часу в≥дродженн€: "‘“‘ - центр ф≥лософсько-богословськоњ осв≥ти Ѕуковини"

¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmasterЗШж@@JЮo…chnu.edu.ua
 © 1999-2016 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.